ІЗОТОВСЬКИЙ РУХ — одна з форм новаторського руху в роки 2-ї п’ятирічки (1933—37; див. П’ятирічні плани) за підвищення продуктивності праці у вир-ві за рахунок більш умілого використання нової техніки. Названа за прізвищем зачинателя руху М.Ізотова. Гол. зміст новаторського почину полягав у тому, щоб навчати і підвищувати кваліфікацію робітників шляхом їх вироб. інструктажу на робочому місці. 1932 М.Ізотов, досягши високих показників продуктивності праці, розповів про свої методи роботи в газ. «Правда» (трав. 1932). Тисячі вибійників виявили бажання перейняти досвід. Перша ділянка-школа («ізотовська школа») була організована в січ. 1933 на дільниці № 7 шахти № 1 «Кочегарка». Сотні подібних шкіл з’явилися і в ін. галузях пром-сті. Як організаторів шкіл, так і тих, хто працював за новими методами, називали ізотовцями. І.р. увійшов в історію як масовий рух за високопродуктивну працю.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ІЗОТОВСЬКИЙ РУХ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
