ІЗМАЇЛА ШТУРМ 1790 — здобуття рос. військами під кер-вом ген.-аншефа О.Суворова фортеці Ізмаїл — цитаделі турец. військ у Кілійському гирлі Дунаю — під час російсько-турецької війни 1787—1791. Ізмаїл мав могутній вал з сімома бастіонами, глибокий і широкий рів, 35 тис. відбірних вояків, а також 265 гармат. З боку моря фортецю обороняли човни турец. річкової флотилії. Рос. війська налічували 31 тис. осіб і 600 гармат. Після інтенсивної артилер. підготовки під прикриттям нічного туману на світанку 22(11) груд. рос. війська розпочали наступ одночасною атакою дев’яти колон з двох боків. У штурмі брали участь також чорномор. козаки. Вони перебували в складі трьох колон під заг. командуванням ген.-майора Й. де Рібаса. В першій колоні було 2 тис. козаків, у другій, яку очолював отаман З.Чепіга
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ІЗМАЇЛА ШТУРМ 1790» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
