ІВАНИЦЬКИЙ-ВАСИЛЕНКО Сергій Михайлович (27(15).02. 1883—10.02.1984) — історик права. Н. в м. Золотоноша. Закінчив юрид. ф-т Київ. ун-ту (1908). По закінченні працював пом. присяжного повіреного, діловодом Київ. Маріїнської громади сестер-жалібниць. У 1920 — на поч. 1930-х рр. — у ВУАН (нині Національна академія наук України): н. с. Комісії для виучування звичаєвого права (1920), н. с. Комісії для виучування західнорус. та укр. права (1921—29), секретар президії (1929—32), дир. вид-ва (1932—34). 1934—36 — співробітник Київського центрального архіву давніх актів. Юрисконсульт у різних госп. орг-ціях у Києві (1936—41), а під час Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941—1945 в Алма-Аті (1941—44, нині м. Алмати в Казахстані). Після повернення до Києва 1944 працював у Держ. арбітражі при
398 ІВАНИЧІ
РМ УРСР (до 1953), з верес. 1953 по листопад 1958 — юрисконсульт у Мін-ві к-ри УРСР. Вивчав історію магдебурзького права, досліджував шляхетське землеволодіння в Гетьманщині після 1654, правове становище укр. земель після Люблінської унії 1569. П. у м. Київ. Тв.: Киевская Мариинская община сестер милосердия: Исторический очерк. К., 1913; Закони про опіку над недолітками в джерелах Магдебурзького права Західної Руси й Гетьманщини. В кн.: Праці Комісії для виучування історії західно-руського та вкраїнського права, вип. 1. К., 1925; Державне землеволодіння польської шляхти в Гетьманщині. Там само; Нове в історії міст під Магдебурзьким правом у Великому князівстві Литовському. Там само, вип. 6. К., 1929. Літ.: Вороненко В.В. та ін. Микола Прокопович Василенко. К., 1991; Історія Академії наук України. 1918— 1923: Документи і матеріали. К., 1993; Історія Національної академії наук України. 1923—1928: Документи і матеріали. К., 1998. О.В. Юркова.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ІВАНИЦЬКИЙ-ВАСИЛЕНКО» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
