ІБН РУСТЕ, Абу Алі Ахмед ібн Омар ібн Руста (помилково — Ібн Даста; кін. 9 ст. — поч. 10 ст.) — араб. середньовічний географ й енциклопедист. За походженням перс. Жив у м. Ісфахан (нині місто в Ірані). Автор енциклопедії «Книга дорогоцінних скарбів» (903—13), яка збереглася фрагментарно. В 7-му т. цього твору, присвяченому астрономії та географії, наводяться свідчення про хозарів, болгар, слов’ян, русів (див. Русь), аланів. Осн. складовими повідомлення про русів є етногр. дані й інформація про «острів русів». Після І.Р. про «острів русів» писали араб. вчені — Гардізі, Ібн Хордадбег, ал-Джайхані, ал-Мукаддасі, ал-Марвазі та ін. Спроби істориків локалізувати цей острів успіху, однак, поки що не мали. Літ.: [Хвольсон Д.А.] Известия о хозарах, буртасах, болгарах, мадьярах, славянах и руссах Абу-Али Ахмеда бен Омар Ибн-Даста, неизвестного доселе арабского писателя начала Х века
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ІБН РУСТЕ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
