ЗОЛОТИЙ ТАТАРСЬКИЙ — лічильна назва різнотипних монет, що перебували в обігу в Молдові та на Буковині в 1446—1610-х рр. Вживалася стосовно візант. золотих, італ. дукатів, турец. алтунів чи їх низькопробних замінників з Кафи, які потрапляли в Молдову через Крим «татарським шляхом». За курсом З.т. складав у 1470-х рр. 1/4 угор. дуката (як гіперперіон Візантії), 1520—80 він відповідав 25—30 польс. грошам (подібно до польс. лічильного злотого, складаючи 0,75 дуката), а 1590 дорівнював 89 аспрам (як турец. чи венеціанський золотий). З часом назву «золотий татарський» витіснили назви «золотий» та «галбин». Літ.: Nistor I. Handel und Wandel in der Moldau bis zum Ende des XVI. Jahrhunderts. Czernowitz, 1912; Moisil C. Monetele Rom>niei. В кн.: Enciclopedia Rom>niei persoan| moral| Хi juridic| sub augustul patronaj al majest|tii sale regelui Carol II, vol. 1. BucureХti, 1938; Babinger F. Shdosteurop@ische Handelsmhnzen am Ausgang des Mittelalters. Vierteljahrschrift fhr Sozial- und Wirtschaftsgeschichte 44. Wiesbaden 1957; Kiritescu C.C. Sistemul banesc al leului si precursorii Lui, vol. 1. BucureХti, 1964; Oberl@nder-Trnoveanu E., Oberl@nder-Trnoveanu I. Contributii la studiul emisunilor monetare di al formaliunilor politice din zona Gurilor Dunrii Tn secolele XIII—XIV. «SCIVA 32», 1981, N 4; Слепова Т.И. О распространении венецианских и генуэзских монет. «Труды Государственного Эрмитажа», 1986, т. 26; Огуй О.Д. Монетно-лічильні найменування на Буковині та в Молдові (кінець 14 — перша третина 19 ст.): проблема функціональних полімінацій в адаптованих терміносистемах. Чернівці, 1997; Бырня П.П., Русеев Н.Д. Монеты средневековой Молдавии (Историко-нумизматические очерки). «Stratum Plus: Археологический журнал», Кишинев—Одесса—СПб., 1999, № 6; Oberl@nder Тrnoveanu E. Societate, economie si politica: Populatiile de pe teritoriul Moldovei si lumea sud-est europeana in secolele IV—XIV in lumina descoperirilor monetare. «Suceava: Anuarul Muzeului National Bucovinei», 1999— 2001, bd. 26—28; Пивоваров С.В. Нумізматичні пам’ятки Буковини (античний та середньовічний час). Чернівці, 2002. О.Д. Огуй.
неціанських цехінів, привезених турец. купцями, і лише з 2-ї пол. 1450-х рр. стосовно також турец. алтунів (вони гіпотетично почали карбуватися після 1454). Після 1460-х рр. назва «золотий турецький» була замінена назвою «татарський золотий» (див. Золотий татарський). Літ.: Огуй О.Д. Монетно-лічильні найменування на Буковині та в Молдові (кінець 14 — перша третина 19 ст.): проблема функціональних полімінацій в адаптованих терміносистемах. Чернівці, 1997; Огуй О.Д. Позначення золотих монет у молдово-буковинських документах ХIV— ХVI ст. (проблема татарських золотих). «Питання стародавньої та середньовічної історії, археології й етнології». 2000, т. 2. О.Д. Огуй.
золото, а з домішками міді. Чисте золото має жовтий колір. Вживання терміна «червоне золото» в значенні чисте золото пов’язано з трансформацією грец. obrussa, яким позначалося випробування золота вогнем на чистоту, в лат. russos, що в перекладі означає «червоний». Літ.: Moisil C. Monetele Rom>niei. В кн.: Enciclopedia Rom>niei persoan| moral| Хi juridic| sub augustul patronaj al majest|tii sale regelui Carol II, vol. 1. BucureХti, 1938; Котляр М.Ф. Нариси історії обігу й лічби монет на Україні XIV—XVIII ст. К., 1981; Коваль А.П. Пригоди слова. К., 1985; Огуй О.Д. Монетно-лічильні найменування на Буковині та в Молдові (кінець 14 — перша третина 19 ст.): проблема функціональних полімінацій в адаптованих терміносистемах. Чернівці, 1997; Бырня П.П., Русеев Н.Д. Монеты средневековой Молдавии (Историконумизматические очерки). «Stratum Plus: Археологический журнал», Кишинев—Одесса—СПб., 1999, № 6. О.Д. Огуй.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ЗОЛОТИЙ ТАТАРСЬКИЙ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
