ЗОГРАФ Олександр Миколайович (10.03(26.02).1889—17.01.1942) — нумізмат, археолог, філолог, мистецтвознавець. Д-р істор. наук (1939). Н. в м. Москва в родині проф. зоології Моск. ун-ту М.Зографа. 1907 закінчив із золотою медаллю 3-ю Моск. г-зію, навесні 1912 з дипломом 1-го ст. — від-ня класичної філології історико-філол. ф-ту Моск. ун-ту.
372 ЗОЛОТА
Золота Балка, городище. Мармурова голова Геракла.
О.М. Зограф. «Монеты Тиры». Москва, 1957. Обкладинка.
Золота Балка. Орнаментована корчага.
Золота Балка. Будинки в північній частині комплексу I. Розкопки М. Вязьмітіної.
Під час навчання поділяв інтереси між історією антич. літ. (переважно лат.) й історією антич. мист-ва. В університетські роки захопився антич. нумізматикою й присвятив їй своє наук. життя. По закінченні ун-ту викладав грец. та лат. мови в г-зії, а далі присвятив себе дослідженням у галузі антич. нумізматики. 22 квіт. 1913 був обраний чл.-кор., а 1917 — дійсним чл. Моск. нумізматичного т-ва. З 1914 по 1922 працював у Музеї образотворчих мист-в, спочатку практикантом, згодом зав. Нумізматичним підвідділом. У ці роки багато навчився у видатного нумізмата О.Орєшникова. В музеї З. проводив класифікацію антич. монет, описав його нумізматичну колекцію, склав її каталог. 1920—21 читав курс історії мист-ва в Іваново-Вознесенському ін-ті нар. освіти. Від 1 жовт. 1922 З. розпочав працю у від. нумізматики
Держ. Ермітажу, переїхавши до Петрограда (нині м. Санкт-Петербург). Від 1935 очолив від. нумізматики. Одночасно З. працював у Держ. акад. історії матеріальної к-ри (з 1937 — Ін-т історії матеріальної к-ри АН СРСР), з 1923 по 1928 — у Держ. ін-ті історії мист-в у Москві (приїжджаючи з Ленінграда; нині м. С.Петербург). Усе життя викладав древні мови: у г-зії, а з 1925 — у Ленінгр. ун-ті. Перекладав твори лат. авторів Марка Тулія Ціцерона та Гая Плінія Секунда (Старшого). Працюючи в Ермітажі, читав лекції, влаштовував нумізматичні виставки, консультував учених і колекціонерів. Неодноразово брав участь в археол. розкопках Ольвії та в Керчі, визначав монети, знайдені археологами на місці давньогрец. поселень античних держав Північного Причорномор’я. 1926—39 здійснив кілька поїздок до музеїв Києва, Одеси, Миколаєва, Ольвії, Херсона, Євпаторії, Севастополя, Керчі для ознайомлення з колекціями монет антич. міст Пн. Причорномор’я, що допомогло йому стати кращим знавцем антич. нумізматики цього регіону. Предметом його досліджень була монета як археол. пам’ятка, істор. джерело, фактор екон. історії. Першим у країні З. почав вивчати монети як худож. явище. Гол. праця життя — «Античні монети», завершена бл. 1940, в якій він чільну увагу присвятив нумізматичним пам’яткам Пн. Причорномор’я. Понині праця користується авторитетом у наук. світі. 1939 Вища атестаційна комісія надала З. наук. ступінь д-ра істор. н. honoris causa. Під час Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941—1945 З. залишився в блокадному Ленінграді й після важкої хвороби помер, не доживши до 53 років. Його праці є важливим внеском в антич. нумізматику та археологію, досі до них звертаються фахівці й любителі. Тв.: Античные монеты. М.—Л., 1951; Монеты Тиры. М., 1957; Літ.: Фролова И.А., Дюков Ю.Л. Александр Николаевич Зограф. В кн.: Портреты историков, т. 3. М., 2004. М.Ф. Котляр.
монети отузлук, що карбувалася Сулейманом II (1687—91), Агмедом III (1703—30), Мустафою III (1757—74) та Абдул-Гамідом (1774—89) і мала номінал 30 пара. У документах 1700—1770-х рр. є згадки про неї під назвами «Iselotte», «Schlott», «Zolot», «Zlot» (часто з означеннями «волоський» чи «турецький»). В основі назви лежав польс. термін «злот», яким у Молдові та Туреччині в серед. 17 ст. позначали польс. злотові талери, імперські флорини та гол. «ахтенвінтіги», що відповідали 30 грошам. Коли Османська імперія розпочала карбувати для підлеглих слов’ян. тер. монети, то вона зберегла для них і стандартну кількість дрібних номіналів — 30, а також (згідно з законами поліномінації) відповідну місц. назву. Літ.: Огуй О.Д. Монетно-лічильні найменування на Буковині та в Молдові (кінець 14 — перша третина 19 ст.). Чернівці, 1997; Його ж. «Таємничі» монетно-лічильні найменування «злот» (Slott, Iselotte, Schlott) у молдово-буковинських документах ХV—ХVIII ст. Питання стародавньої та середньовічної історії, археології й етнології. 2000, т. 1; Його ж. Історія обігу грошових одиниць та їх найменувань на Буковині: Австрійський період (1774—1918). Чернівці, 2005. О.Д. Огуй.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ЗОГРАФ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
