ЗЕМСЬКА РЕФОРМА 1864 — управлінська реформа в Російській імперії, що запроваджувала в губерніях і повітах місц. (земське) самоврядування. Для розробки проекту реформи 1859 було створено спец. комісію при мін-ві внутр. справ. 13(01) січ. 1864 імп. Олександр II затвердив Положення про губернські та повітові земські установи, згідно з яким створювалися виборні земські установи (див. Земства) — губернські й повітові земські збори (розпорядчі органи) та губернські й повітові земські управи (виконавчі органи). В Україні органи земського самоврядування було запроваджено 1865—70 в 6 губерніях на тер. Лівобережної України, Слобідської України та на Пд. України — у Харківській губернії, Полтавській губернії, Чернігівській губернії, Херсонській губернії, Катеринославській губернії та Таврійській губернії. На тер. Правобережної України — у Київській губернії, Подільській губернії та Волинській губернії, де переважна більшість поміщиків належала до польс. шляхти й брала участь у польс. нац.-визвол. русі (див. Польське повстання 1863—1864), земські установи було запроваджено значно пізніше: тут тільки 1904 почали утворювати спрощені земські установи у формі губерніальних к-тів і лише з квіт. 1911 почало діяти положення про земські установи (щоправда, з деякими змінами, які стосувалися виборного цензу й обмежували права польс. шляхти на користь рос. поміщиків). Літ.: Гармиза В.В. Подготовка земской реформы 1864 г. М., 1957; Хрестоматія з історії держави і права України, т. 1. К., 1997. В.А. Чехович.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ЗЕМСЬКА РЕФОРМА 1864» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
