ЗАСЯДКИ — козац.-старшинський, згодом — дворянський рід, що походить від Якова (Яцька) Засядки — реєстрового козака хорольської сотні (1649), який пізніше став лубен. полковником (1659—60) та лубен. городовим отаманом (1675—77). Його син — Лук’ян Якович — сотник лютенський (1719—25, нині с. Лютенька Гадяцького р-ну Полтав. обл.), онук — Данило Лук’янович (бл. 1730 — р. с. невід.) — також посідав уряд (посаду) лютенського сотника. Імовірно, до цього роду належав Олександр Дмитрович (1779—1838) — військ. діяч, ген.-лейтенант, який очолював Навч. артилер. бригаду (артилер. уч-ще, артилер. лабораторію), Петерб. арсенал та Охтенський пороховий з-д (1820—27). 1828, під час російсько-турецької війни 1828—1829, командував артилерією під Браїловом (нині м. Бреїла, Румунія). Рід внесено до 2-ї ч. Родовідної книги Полтав. губернії. Літ.: Модзалевский В.Л. Малороссийский родословник, т. 2. К., 1910. В.В. Томазов.
У трав. 1957 — берез. 1958 — нач. від. вугільної пром-сті Держплану СРСР — міністр СРСР. Од берез. 1958 до листоп. 1962 — заст. голови РМ СРСР, одночасно в квіт. 1960 — листоп. 1962 очолював Держ. наук.-екон. раду РМ СРСР. Депутат ВР СРСР 2-го, 4— 6-го скликань. Нагороджений 5-ма орденами Леніна, орденом Трудового Червоного Прапора, медалями. Від берез. 1963 — персональний пенсіонер. П. у м. Москва. Г.Г. Єфіменко.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ЗАСЯДКИ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
