ЗАСЛАВСЬКІ (Жеславські) — укр. князівський рід, бічна гілка роду Острозьких. Після смерті бл. 1450 Василя Федоровича Острозького його володіння поділили сини: Іван продовжив родину Острозьких, а Юрій, який успадкував м. Заслав (Ізяслав), започаткував рід З. Заславське удільне князівство поступово перетворилося на комплекс земельних маєтків на Волині, Поділлі й Брацлавщині. В 2-й чв. 17 ст. З. належало 32 679 димів (31 % усіх князівських димів). Визначними представниками роду були Януш Янушович (до 1562—1629) — воєвода підляський (1591—1604) і волинський (1604—29), Олександр (р. н. невід. — 1629) — волин. каштелян (1605—15), воєвода брацлавський (1615—28) і київ. (1628—29), Владислав-Домінік (див. В.-Д.Заславський). Згідно із заповітом останнього князя з роду Острозьких — Я.Острозького, який не мав спадкоємців по чол. лінії, до його онуків, синів дочки Єфросинії, яка була одружена з Олександром Заславським, від 1620 перейшли маєтки Ординації Острозької (24 міста і бл. 600 сіл) і титул князів Острозьких як острозьких ординатів. 1673, після смерті останнього з роду З. — кн. Олександра-Януша — ординація перейшла до князів Любомирських.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ЗАСЛАВСЬКІ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
