ЗАРУДНИЙ Микола Якович (20.08.1921—25.08.1991) — письменник. Н. в с. Оріховець (нині село Сквирського р-ну Київ. обл.). Закінчив Казах. ун-т (1942; Алма-Ата, нині м. Алмати, Казахстан). Працював у пресі. 1961—63 — гол. ред. Київ. кіностудії ім. О.Довженка. Друкувався від 1944. Тв.: драм. трилогія «Ніч і полум’я» (1958), «Сині роси» (1968), «Вірність» (1969); п’єси «Марина» (1964), «Дороги, які ми вибираємо» (1970), «Пора жовтого листя» (1972), «Під високими зорями» (1975), «І відлетимо з вітрами» (1976), «За Сибіром сонце сходить» (1980) та ін.; романи «На білому світі» (1967), «Уран» (1970), «Гілея» (1973). Відображав сусп. процеси, створював складні, часто суперечливі й неоднозначні людські характери. Для творчості З. характерним є поєднання драматизму й комізму при змальовуванні різних ситуацій, насиченість конкретикою сучасної дійсності. Лауреат Держ. премії УРСР ім. Т.Шевченка (1978; за п’єсу «Тил»).
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Зарудний Микола Якович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
