«ЗАПОРІЖСТАЛЬ» — перший надпотужний металургійний комбінат в Україні. Споруджений 1930—39. Для його буд-ва 1929 в Запоріжжі було створено відповідне управління. Проектною групою керував інж. Н.Соколов. Над проектом працювали 2500 спеціалістів і конструкторів. Буд-во розпочалося 1930. Комбінат мав об’єднувати кілька з-дів: металургійний, коксохімічний, феросплавів. Гол. інж. комбінату було призначено П.Ротерта.
Запоріжжя. Розлив сталі в мартенівському цеху металургійного заводу «Запоріжсталь». Фото 1959.
266 ЗАПОРІЗЬКА
16 листоп. 1933 видано першу плавку чавуну на доменній печі № 1, в берез. 1934 була задута домна № 2. 1935 стала до ладу мартенівська піч № 1. Перший слябінг (прокатний стан для обтискання сталевих злитків) пройшов випробування 30 груд. 1936. 1937 введена в дію найбільша на той час у світі доменна піч (1300 м3). 1939 досягнуто технології за повним металургійним циклом. Того ж року зі складу комбінату в самостійну структурну одиницю виділено з-д феросплавів, став до ладу перший в СРСР безперервний широкополосний стан холодного прокату. З початком Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941— 1945 найцінніше устаткування комбінату евакуювали. Осн. ч. його надійшла на Магнітогорський металургійний комбінат (нині м. Магнітогорськ Челябінської обл., РФ), там почав діяти середньолистовий цех, що давав броню із високолегованої сталі. Устаткування комбінату стало основою розгортання вир-ва якісного металу на 26 металургійних з-дах у сх. р-нах СРСР. Після визволення Запоріжжя від гітлерівців (14 жовтня 1943) комбінат відбудовано. 30 черв. 1947 виплавлено перший чавун на доменній печі № 3, введено в дію теплоелектроцентраль, прокатний стан, цех прокатування тонкого листа й холодного прокату. 1952 введено в дію кисневі станції і вперше в пром. масштабі використано кисень для інтенсифікації мартенівського процесу. У 1950-ті рр. на з-ді введено в дію агломераційну ф-ку в складі двох агломераційних стрічок, 2 потужні доменні печі, 4 — мартенівські, крупносортовий стан «650», 2 шаропрокатувальні стани, цех рейкових кріплень, а також цех гнутих профілів. Реконструкцію цехів слябінга і тонколистового цеху здійснено наприкінці 1950-х рр. У 1960-ті рр. велися роботи із впровадження телевізійних диспетчерських установок. У 1970-ті рр. знову реконструйовано слябінг, здійснено комплекс робіт для посилення механізації упаковки гарячокатаних листів, а також їх розкладання, правки та ін. роботи.
«З.» нагороджено орденами Леніна (1947) та Жовтневої Революції (1971). Лауреатами держ. премій СРСР і УРСР у серед. 1980-х рр. стали 24 металурги з-ду. Серед них — Є.Проскурін, Л.Карнаухов, В.Сиводод та ін. У 1990-ті рр. комбінат переживав значні труднощі, працював нестабільно, займався пошуком стратегічних інвесторів. У груд. 1998 у зв’язку з 65річчям заснування комбінату КМ України нагородив «З.» Почесною грамотою із врученням пам’ятного знака за збільшення обсягів і підвищення ефективності металургійного виробництва. Літ.: Борнацкий И.И., Терещенко Н.А. Развитие черной металлургии УССР. К., 1963; Ганжа О.І. 50-річчя металургійного заводу «Запоріжсталь» імені Орджонікідзе. «УІЖ», 1983, № 11; Сергеева И.И. Звезды «Запорожстали». Днепропетровск, 1987. М.Р. Плющ.
військами на Лівобережній Україні, в ході яких здобула міста Лубни, Конотоп, Полтава, Харків. Наприкінці берез. 1918 переформована в Запорізький корпус Армії УНР. Літ.: Монкевич Б. Слідами новітніх запорожців. Львів, 1928; Стефанів З. Українські збройні сили. 1917— 1921: Воєнно-історичний нарис, ч. 1. Коломия, 1935; Історія українського війська (від княжих часів до 20-х років ХХ ст.). Львів, 1992; Петрів В. Військово-історичні праці. Спомини. К., 2002. А.О. Буравченков.
Ви переглядаєте статтю (реферат): ««ЗАПОРІЖСТАЛЬ»» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
