ЗАПОЛЬСЬКИЙ Іван Гнатович (1773—20.12.1810) — математик, фізик. Проф. (1810). Н. на Бєлгородщині в укр. родині. Виховувався в Сєвській та Бєлгородській духовних семінаріях. На поч. 90-х рр. 18 ст. навч. в теологічному класі Києво-Могилянської академії. Згодом переїхав до Москви, де навч. в ун-ті (1796—99), після закінчення якого призначений учителем фізики та математики в Казанську г-зію. 1805 З. перейшов на посаду ад’юнкта прикладної математики та фізики Казанського ун-ту. З того ж року — зав. фіз. кабінету цього навч. закладу. Був чл. ради ун-ту, від 1807 виконував обов’язки секретаря ради. За визначні досягнення на викладацькій ниві в січ. 1810 його затвердили екстраординарним професором. Окрім математики і фізики, цікавився також психологією — 1807 написав працю «Разсуждения о самолюбии», яка побачила світ лише після смерті автора. П. у м. Москва. Тв.: Разсуждения о самолюбии. «Труды Казанского общества любителей отечественной словесности», 1815, кн. 1. Літ.: Акты и документы Киевской академии. Отд. II, т. 5. К., 1908; Запольский Иван Игнатьевич.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ЗАПОЛЬСЬКИЙ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
