«ЗАПИСКИ ИМПЕРАТОРСКОГО ХАРЬКОВСКОГО УНИВЕРСИТЕТА» — наук.-інформаційне вид. Виходили 1874—1917, з перервою 1884—93. Ред. — проф. ун-ту Д.Овсянико-Куликовський
«ЗАПИСКИ О ЮЖНОЙ РУСИ» — фольклорно-істор. зб. у 2-х томах. Упорядкований і виданий 1856—57 у Санкт-Петербурзі П.Кулішем. Містить укр. народознавчі матеріали та худож. тв. на істор. тематику. В 1-му т. подано старовинні легенди, перекази, повір’я, а також думи й пісні (про Золоті ворота, Б.Хмельницького та Ю.Хмельницького, І.Барабаша, І.Мазепу, С.Палія, М.Гладкого, сотника Харка тощо), записані упорядником з уст кобзарів, лірників, оповідачів. Значне місце відведено матеріалам про гайдамацький рух та його діячів: М.Залізняка, М.Швачку, С.Шила й ін., про звичаї та мораль запо-
«Записки Императорскаго русскаго археологическаго общества. Новая серія». 1886. Т. 1. Титульний аркуш.
ства» (1849—65, т. 1—14). На сторінках «З.И.р.а.о.» публікували свої розвідки Д.Айналов, С.Жебельов, Д.Кобеко, Н.Кондаков, Ю.Кулаковський, О.Лаппо-Данилевський, В.Латишев, О.Маркевич, П.Мілюков, А.Прахов, Д.Про-
«Записки Императорскаго Харьковскаго университета». 1894. Кн. 3. Обкладинка.
«Записки о Южной Руси». Т. 1. СанктПетербург, 1856. Титульний аркуш.
256 ЗАПІСКІ
рожців і їхню боротьбу проти татар та поляків. У 2-му т. вміщено казки, записані Л.Жемчужниковим, розповідь про зустріч П.Куліша з кобзарем О.Вересаєм, добірку пісень, оповідання сучасника-поляка про походи гайдамаків, пісні в записах і муз. опрацюванні А.Маркевича. Вперше опубліковано поему Т.Шевченка «Наймичка» (без зазначення імені автора), оповідання-ідилію П.Куліша «Орися». Передруковано статтю І.Могильницького «Про давність і самобутність південно-руського язика», запис обряду похорону на Харківщині, істор. матеріали, зокрема «Про причини взаємного озлоблення поляків і українців у 17 ст.» (складається з т. зв. універсалу Я.Острянина та статей про нього М.Грабовського й П.Куліша). Видання містить розлогі коментарі упорядника, які є своєрідними студіями опубл. матеріалів, у них особливу увагу приділено постатям інформаторів — кобзарів, лірників, оповідачів, середовищу та місцевості, де збереглися відповідні матеріали. При видрукуванні зб. П.Куліш уперше вжив укр. фонетичний правопис, створений на основі живої вимови. Вид. високо оцінили Т.Шевченко, М.Костомаров, М.Максимович, М.Грушевський та ін. Літ.: Пыпин А.Н. История русской этнографии, т. 3. СПб., 1891; Лобода О. П.О. Куліш — етнограф. «Книгарь», 1919, № 23—24; Петров В. П.Куліш у п’ятидесяті роки, т. 1. К., 1929; Бондаренко А. Над рукописом «Записок о Южной Руси». «Народна творчість та етнографія», 1969, № 4; Івашків В.М. «Записки о Южной Руси». В кн.: УЛЕ, т. 2. К., 1990. Я.І. Дзира.
«Записки Одесского археологического общества». 1960. Т. 1 (34). Титульний аркуш.
м. Санкт-Петербург), Криму та ін. Т. 2(35) вміщує 41 наук. статтю з історії Пн. Причорномор’я від давніх-давен до кін. 18 ст., а також матеріал, підготовлений редколегією, про діяльність Одес. археол. т-ва 1959—65. Літ.: «Записки Одесского археологического общества», т. 1(34). Одеса, 1960; т. 2(35). Одеса, 1967; Славін Л. Створення Одеського археологічного товариства. В кн.: З досвіду роботи музеїв УРСР, вип. 2. К., 1961. О.Д. Кузьминська.
Ви переглядаєте статтю (реферат): ««ЗАПИСКИ ИМПЕРАТОРСКОГО ХАРЬКОВСКОГО УНИВЕРСИТЕТА»» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
