ЗАЛІЗОРОБНЕ РЕМЕСЛО епохи Київської Русі. Розвиткові металургії заліза в Київській Русі сприяла наявність на її землях залізних руд та лісів. У ході археол. розкопок тогочасних поселень у бл. 100 з них було виявлено об’єкти З.р. у вигляді залишків глинобитних та кам’яних горнів, скупчень сировини, шлаків, готової продукції. Дослідження цих об’єктів показали, що технологія видобутку заліза із залізної руди та отримання з нього сталі полягала у відновленні в горні (куди засипалися руда та деревне вугілля) окисом вуглецю (що утворювався під час горіння вугілля) залізної руди та в подальшому збагаченні заліза вуглецем (сиродутний спосіб). Осн. тип давньорус. горна — стаціонарна наземна шахтна піч зі шлаковідвідним пристроєм. Осн. фактологічним матеріалом для дослідження ковальського ремесла є залишки кузень з їх оснащенням та готова продукція; інструменти, що використовувалися в кузні, — ковадла, молоти й молотки, обценьки, зубила
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ЗАЛІЗОРОБНЕ РЕМЕСЛО» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
