ЗАЛІЗНЯК Олена Юліанівна (уроджена Охримович; берез. 1886 — 12.06.1969) — громад. діячка. Н. в с. Сенечів Долинського пов. (Галичина) в сім'ї священика. 1906 вступила до Львів. ун-ту, де студіювала укр. мову й латину. 1907 студенткою стала чл. Кружка укр. дівчат, співред. жін. ж. «Мета», 1909—14 була чл. Жін. громади. 1910 вийшла заміж за М.К.Залізняка. 1920 у Відні стала ініціатором і засн. першої жін. орг-ції в українській діаспорі — Укр. жін. союзу, 1921 заснувала секцію студенток т-ва «Січ». Разом з чоловіком, який був дипломатом Української Держави, працювала у Гельсінкі (Фінляндія) й Львові. 1927 з сім’єю переїхала до Львова, працювала дир. фахової школи в жін. кооперативі «Труд». На поч. 1950-х рр. переїхала до м. Монреаль (Канада). Брала активну участь у діяльності Орг-ції українок Канади (ОУК), де опікувалася зв’язками з жін. орг-ціями у Світовій федерації українських жіночих організацій (СФУЖО). 1957 очолила СФУЖО. Під її кер-вом улітку 1959 у Нью-Йорку (США) відбувся 2-й Конгрес СФУЖО. Організувала по всьому світу протестні акції на підтримку антикомуніст. революції в Угорщині 1956, створила Фонд п’ятисот у пам’ять жінок, полеглих у Кінгірському повстанні. 1965 на її заклик охопити піклуванням кожну укр. родину в діаспорі, яка потребує допомоги, в Канаді було розширено мережу громад. опіки. Як представниця жінок у секретаріаті Світового конгресу вільних українців очолювала комісію зі справ жін. орг-цій. Багато уваги приділяла культ.освіт. діяльності СФУЖО серед українців діаспори. За її почином у Монреалі створено перший «Читацький гурток» (1960), проводилися літ. конкурси СФУЖО, конкурси Фундації Марусі Бек, почав виходити у світ бюлетень СФУЖО «Українка у світі» (з 1963). Написала низку статей про видатних жінок України: О.Баса-
родки, штампи, лещата, точильні диски тощо. Основу різноманітної й складної техніки обробки чорного металу складали прийоми вільного кування, зварювання, цементування, паяння заліза й сталі, термообробляння сталі, різання металу, покриття й інкрустації залізних виробів кольоровими та благородними металами, худож. кування. Загалом асортимент давньорус. ковальських виробів становив бл. 160 різних одиниць, на підставі типології яких дослідники виділяють 16 ковальських спеціальностей.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Залізняк Олена Юліанівна» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
