ЗАЛЄСЬКИЙ (Zaleski) Броніслав (1819 або 1820—02.01.1880) — історик, худож., чл.-кор. Акад. знань у Кракові (нині місто в Польщі; з 1873). Н. в маєтку Рачкевичі Слуцького пов. Мінської губ. (нині Білорусь). Навчався у Дерптському (Тартуський) ун-ті. За участь у таємному студентському гуртку був майже на два роки ув’язнений, а потім висланий під нагляд поліції до м. Чернігів. 1845 жив у м. Вільно (нині м. Вільнюс). Закінчив Харків. ун-т. 1846 знову заарештований за революц. діяльність і 1848 відданий у рядові до Окремого Оренбурзького корпусу. В Оренбурзі (нині місто в РФ) став чл. революц. гуртка польс. політ. засланців, заприятелював з Т.Шевченком і до останніх днів його життя підтримував дружні відносини та листування. Як худож. допомагав Т.Шевченкові завершити серію малюнків для очолюваної О.Бутаковим експедиції з вивчення Аральського м. Разом з Т.Шевченком був учасником Каратауської експедиції 1851. 1853 отримав чин прапорщика. 1856 вийшов у відставку, повернувся на батьківщину, служив у ред. комісії (у містах Мінськ (нині столиця Білорусі) та Москва) з підготовки селянської реформи 1861. 1860 емігрував до Франції.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Залєський Броніслав» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
