ЗАКОН УРСР «ПРО МОВИ В УКРАЇНСЬКІЙ РСР» 1989 — перший в історії УРСР закон про правовий статус і порядок використання української мови та ін. мов у республіці. Ухвалений Верховною Радою УРСР 28 жовт. 1989, набув чинності 1 січ. 1990. Складався з преамбули та 40 статей, розміщених у 6 розділах: 1. Заг. положення; 2. Мова держ., парт., громад. органів, підпр-в, установ і орг-цій; 3. Мова освіти, науки, інформатики і к-ри; 4. Мова інформації та зв’язку; 5. Мова назв; 6. Сприяння нац.культ. розвиткові українців, які мешкають за межами УРСР. Закон встановлював, що укр. мова є держ. мовою в УРСР. Д-ва забезпечує всебічний розвиток і функціонування укр. мови в усіх сферах сусп. життя, водночас в УРСР створюються необхідні умови для розвитку та використання мов усіх національностей, для яких укр. земля є Батьківщиною. Укр., рос. та ін. мови є мовами міжнац. спілкування. Громадянам УРСР гарантується право користування своєю нац. мовою або будь-якою ін. мовою (ст. 5). Закон досить повно врегульовував питання офіц. вживання мов у республіці. Зокрема встановлювалося, що: акти найвищих органів держ. влади та управління в УРСР приймаються укр. мовою й оприлюднюються укр. та рос. мовами; у своїй роботі, в діловодстві й при оформленні
документації, а також у взаємовідносинах держ., парт. і громад. органи, підпр-ва, установи та орг-ції мають використовувати укр. мову; офіц. документи, які посвідчують статус громадянина, — паспорт, трудова книжка, документи про освіту, свідоцтва про народження і про одруження, а також документи про смерть особи — виконуються укр. і рос. мовами; мовами оформлення двосторонніх міжнар. договорів УРСР, а також угод органів, підпр-в, установ і орг-цій республіки з органами, підпр-вами, установами та орг-ціями ін. д-в є укр. мова та мова ін. сторони, що уклала договір чи угоду. У законі закріплені й деякі особливості вживання мов у сфері освіти, науки, інформатики та к-ри. Зокрема, в загальноосвіт. школах навчання та виховна робота ведуться укр. мовою. В особливих випадках можуть створюватись окремі класи, де навчання та виховна робота ведуться відповідно укр. мовою або мовою нац. меншини, вивчення в усіх загальноосвіт. школах укр. та рос. мов є обов’язковим. Результати н.-д. робіт оформляються укр. та рос. мовами. Ці ж мови є мовами інформатики. УРСР гарантує функціонування укр. мови, а також мов нац. меншин у сфері к-ри. Офіц. назви держ., парт., громад. органів, підпр-в, установ та орг-цій утворюються та подаються укр. мовою. З правого боку (або внизу) назв, поданих укр. мовою, ці ж назви можуть подаватися ін. мовою (ст. 37). Норм закону набули положення про те, що УРСР на основі відповідних угод сприяє нац.культ. розвиткові українців, які проживають поза її межами, а також опікується навчанням громадян укр. походження в закладах освіти республіки. Після того, як Україна стала суверенною д-вою, найбільш принципові положення закону були включені до ст. 10 Конституції України 1996. Це, зокрема, положення про те, що: держ. мовою в Україні є укр. мова; д-ва забезпечує всебічний розвиток і функціонування укр. мови в усіх сферах сусп. життя; гарантується вільний розвиток рос. та ін. мов
нац. меншин. Закон сприяв зміцненню авторитету укр. мови в усіх сферах спілкування як на нац., так і на міжнар. рівнях. Ю.С. Шемшученко.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ЗАКОН УРСР «ПРО МОВИ В УКРАЇНСЬКІЙ РСР» 1989» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
