ЖЕБОКРИЦЬКИЙ Віктор Андрійович (02.05.1906—29.03.1975) — історик. Д-р істор. н. (1962), проф. (1963). Н. в с. Жидівська Гребля (нині с. Чапаєвка Таращанського р-ну Київ. обл.) в родині селянина. 1921 закінчив семирічку. Працював у с. госп-ві, в лікарнях с. Ківшувата (нині село Таращанського р-ну Київ. обл.) та м. Біла Церква. 1931 після навчання і складання іспитів на робітничому факультеті був прийнятий на істор. ф-т Київ. ун-ту, який закінчив 1934. Цього ж року вступив до аспірантури Київ. ун-ту. 1940 захистив канд. дис. на тему: «Політика Німеччини на Балканах у 1912 р. в зв’язку з виникненням Балканської війни». Від 1941 — доц. Київ. ун-ту. Учасник Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941—1945. Від 1945 працював у Київ. ун-ті та за сумісництвом (1947—55) — ст. н. с. в Ін-ті історії АН УРСР. 1962 захистив докторську дис. на
Жебельов С. «Пантикапейскіе ніобиды». Санкт-Петербург, 1901. Обкладинка.
Жебельов С. «Северное Причерноморье». Москва—Ленінград, 1953. Титульний аркуш.
Історія південних і західних слов’ян. Київ, 1966. Обкладинка.
тему: «Болгарія напередодні і в період Балканських воєн 1912— 1913 рр.». Автор 150 наук. праць з історії Болгарії, Інтернаціоналу I, Паризької комуни 1871, революц. подій 1917 у Росії та слов’ян. країнах, історії України, серії біографічних нарисів про Г.Димитрова, Д.Благоєва, А.Бебеля, Дж.Гарібальді. Під його кер-вом видано перший в Україні підручник «Історія південних і західних слов’ян» (К., 1966). Ж. підготував понад 20 канд. і д-рів наук. Був чл. редколегії «Українського історичного журналу» та багатьох наук. зб. Нагороджений орденом «Знак Пошани», болг. орденом «Кирила і Мефодія» 1-го ст., медалями. П. у м. Київ. Тв.: История Болгарии, т. 1. М., 1954; Болгария накануне Балканских войн 1912—1913 гг. К., 1960; Болгария во время Балканских войн 1912— 1913 гг. К., 1961. Літ.: Сідельников С.І. Дослідження В.А. Жебокрицьким нової і новітньої історії Болгарії. «Питання нової і новітньої історії», 1976, вип. 22; Историки-слависты СССР: Биобиблиографический словарь-справочник. М., 1981. І.М. Кулиніч.
примкнув до «Народної волі». Провадив революц. роботу в Харкові, Полтаві, Києві, Казані (нині столиця Татарстану, РФ) та ін. містах. На поч. 1881 очолював народовольську групу в Одесі. Після 1 берез. 1881 введений до складу виконавчого к-ту «Народної волі». Заарештований 31 лип. 1881 і в берез. 1882 висланий до Сх. Сибіру на 5 років. Після повернення із заслання і Володимир, і Сергій відійшли від революц. діяльності. Тв.: Жебунев С. Отрывки из воспоминаний. «Былое», 1907, № 5(17). Літ.: Чудновский С.Л. Из давних лет. Воспоминания. М., 1934. О.Ф. Овсієнко.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ЖЕБОКРИЦЬКИЙ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
