ЄФИМЕНКО Петро Петрович (21(09).11.1884—15.04.1969) — археолог, дослідник палеоліту, слов’ян. археології та етнографії. Д-р археології (1934), проф.,
акад. АН УРСР (1945), почесний чл. Королів. антропологічного ін-ту Великої Британії та Ірландії (1943), Міжнар. союзу доісториків (1958), Італ. ін-ту доісторії та праісторії у Флоренції (1960). Н. в м. Харків у родині відомих діячів науки та к-ри П.С. Єфименка та О.Єфименко. 1904—06 — студент істор. ф-ту Харків. ун-ту. 1906 виключений з ун-ту за революц. діяльність. 1912, по закінченні природничого від. (спеціалізувався в доістор. археології) фіз.-мат. ф-ту Петерб. ун-ту, залишився в аспірантурі. Одержавши міжнар. стипендію Кана, побував у наук. центрах і музеях Зх. і Пд. Європи, в Пн.-Сх. Африці, Пд. Азії, Китаї та Японії. 1915 обраний чл. російських геогр., антропологічного і археол. т-в. Упродовж 1915—23 працював у Держ. істор. музеї в Москві. 1923 повернувся в Петроград (нині м. Санкт-Петербург), працював у Держ. Ермітажі, Музеї антропології та етнографії і Ленінгр. від-ні Ін-ту матеріальної к-ри АН СРСР. 1945— 54 — дир. Ін-ту археології АН УРСР (нині Інститут археології НАН України). Археол. дослідження розпочав 1900—02. Керував розкопками палеолітичних стоянок, зокрема Мізинської (1909; див. Мізин) Костьонківської (1923— 26; поблизу с. Костьонки, нині Воронезької обл., РФ). Одним з перших розробив методику розкопок палеолітичних поселень, подав нову хронологію пам’яток пізнього палеоліту європ. частини СРСР, узагальнив історію первісного сусп-ва, провадив багаторічні дослідження історії та к-ри давніх слов’ян. У ході досліджень рязанських могильників (на місці Рязані (давньої); нині м. Спаськ-Рязанський Рязанської обл., РФ) уперше застосував стратиграфічний метод аналізу матеріалів могильників масового зразка. Автор бл. 80 наук. праць. Був кер. колективної праці «Нариси стародавньої історії Української РСР» (1957), гол. ред. журналів «Археология» (з 1947), «Краткие сообщения Института археологии» (з 1952), серії видань «Археологічні пам’ятки УРСР» (з 1949). Нагороджений орденом Леніна та ін. нагородами. П. у м. Ленінград (нині м. С.Петербург).
Тв.: Первобытное общество. К., 1953; Палеолітичні пам’ятки УРСР і сучасний стан їх вивчення. «Археологія», 1957, т. 9; Костенки I. М.—Л., 1958; Переднеазиатские элементы в памятниках позднего палеолита Северного Причерноморья. «Советская археология», 1960, № 4. Літ.: Борисковский П.П. К 80-летию со дня рождения Петра Петровича Ефименко. «Советская археология», 1964, № 4; Історія Академії наук Української РСР, кн. 2. К., 1967; История Академии наук Украинской ССР. К., 1979; Франко О.О. Академік АН УРСР П.П. Єфименко (До 100-річчя з дня народження). «УІЖ», 1984, № 11; Мезенцева Г. Дослідники археології України. Чернігів, 1997. С.П. Юренко.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Єфименко Петро Петрович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
