ЄЗУЇТСЬКІ ШКОЛИ (колегії, колегіуми) — навч. заклади, які організовували і якими опікувалися чл. ордену єзуїтів. Наступного року, як єзуїти з’явилися в Польщі, вони відкрили першу колегію в Брунсберзі (1565), а невдовзі за підтримки місц. магнатів поширили свою місіонерську та освіт. діяльність на укр. землі Речі Посполитої. Перша єзуїтська колегія на укр. землях була відкрита 1575 в Ярославі (1575—1773; нині місто в Польщі; тут учився свого часу і Б.Хмельницький). Упродовж 16— 18 ст. були засновані й діяли також колегії в містах Львів (1608— 1773), Луцьк (1608—1773), Острог
Костел та колегіум єзуїтів у Луцьку. Фото кінця 20 ст.
(1626/27—1773), Бар (1646—66, 1749—73), Фастів (1625; 1647—48 переведена до Києва), Переяслав (1636—48; нині м. ПереяславХмельницький), Кам’янець (1610— 72, 1700—73; нині м. Кам’янецьПодільський), Вінниця (1630—48, 1732—73), Ксаверів (1647—48; нині село Малинського р-ну Житомир. обл.), Кросно (1631— 1773), Перемишль (1626—27, 1654—1773; нині Пшемисль, обидва міста в Польщі), Овруч (1685—1773), Красностав (1688— 1773; нині м. Краснистав, Польща), Самбір (1702—73), Кременець (1712—73), Станіслав (1716—73; нині м. Івано-Франківськ), Житомир (1747—73). За навч. програмами колегії поділялися на неповні (нижчого рівня) та повні (вищого рівня). Неповними були п’ятикласні колегії, що давали освіту з «семи вільних наук» — граматики, поетики, риторики, арифметики, геометрії, діалектики й музики. Гол. предметом була лат. мова, якою викладалися всі ін. дисципліни. Також вивчалися грец., а в Луцькій колегії ще й рус. (укр.) мови. До програм повних колегій входили ще дво- або трирічний курс філософії та чотирирічний курс теології. Філософію вивчали світські студенти, курс теології був призначений для майбутніх священиків та чл. самого ордену. Учні колегій походили з різних сусп. станів, але здебільшого це були діти з шляхетських (див. Шляхта) та міщанських (див. Міщани) родин, а також духовенства. В Є.ш. навч. діти різних конфесій — католики, православні (переважно в 1-й пол. 17 ст.) та унійці (зокрема у Львові в 2-й пол. 18 ст.). У 17—18 ст. при колегіях виникають конвікти (інтернати) для незаможної шляхетської мо-
лоді; вони існували в Кам’янці (1614—72, 1714—73), Острозі (1640), Львові (1709), Луцьку (1752), Кросні (1766), Вінниці (1754), Кременці (1749—50). У 18 ст. на базі шляхетських конвіктів були відкриті платні рицарські академії для синів магнатів та заможної шляхти у Львові (1749) та Острозі (1751). Програма академій відповідала завданням підготовки майбутніх держ. чиновників і включала франц. та нім. мови, політику, екон. науки, юриспруденцію, історію, військ. та цивільну арх-ру, а також власне «рицарські науки» — фехтування, танці, їзду верхи. 1759 у Львові єзуїтами був відкритий ун-т (акад.). Однак через протидію Краківського університету та Замойської академії невдовзі його позбавили права надавати випускникам академічні ступені, що вважалося прерогативою вищих учбових закладів. Усі колегії мали свої б-ки. На жаль, жодна з них не збереглася цілісно як окреме зібрання. Найбагатшими були б-ки Львів., Ярославської, Острозької, Луцької та Перемишльської колегій. Майже при всіх колегіях діяли бурси, шкільні театри та аптеки. При Львів. та Перемишльській колегіях функціонували друкарні: Львів. була заснована 1615, але почала інтенсивно працювати від 1642, Перемишльська діяла від 1757. Тут видавали літ. реліг. змісту, підручники та навч. посібники з історії, географії, філософії, арх-ри. Серед викладачів колегій були відомі у свій час педагоги Т.Сєкєжинський (1720— 77), Л.Гошовський (1732—1802), Г.-В.Пірамович, Я.-П.Лойко, С.-А.Сєраковський (1743—1824). Проповідником у Львові та Красноставі був К.Несецький (1682— 1744; саме в Красноставській колегії він працював над своєю «Короною Польською», яка була видана у Львові 1728—43). Після того, як 21 лип. 1773 папа Климент XIV буллою «Dominus ас Redemptor» розпустив орден єзуїтів, маєтності ордену та їхні школи в Речі Посполитій були описані та передані у відання Едукаційної комісії 1773—1794. Колиш. колегії на укр. землях, що опинилися після 1-го поділу Польщі 1772 (див. Поділи Польщі 1772, 1793, 1795) у складі Австрії, були перетворені на
світські школи (Кросно, Ярослав) та г-зії (Самбір, Перемишль, Станіслав). 1773 Львів. акад. було закрито. На її базі відкрили гімназію. Літ.: Lukaszewicz J. Historia szkо» w Koronie i w Wielkiem ksi“stwie Litewskim od najdawniejszych czasоw do r. 1794, t. 1—4. PoznaЅ, 1849—51; Za»“ski S. SJ. OO. Jezuici we Lwowie. Krakоw, 1880; Харлампович К. Западнорусские православные школы конца XVI — начала XVII в. Казань, 1898; Za»“ski S. Jezuici w Polsce, t. 1—5. Lwоw—Krakоw, 1900—06; Його ж. SJ. Jezuici w KamieЅcu Podolskim. «Przegld Powszechny», 1904, N 84; Bednarski S. SJ. Upadek i odrodzenie szkо» jezuickich w Polsce (studium z dziejоw kultury i szkolnictwa polskiego). Krakоw, 1933; Gottfried K. Jezuici w Jaros»awiu. Jaros»aw, 1933; Bednarski S. SJ. Dzieje kulturalne jezuickiego kolegjum we Lwowie w XVIII wieku. «Pami“tnik Literacki», 1936, r. 33, z. 1; GrzebieЅ L. SJ. Fundacje biskupa W.H. Sierakowskiego. Biblioteka i drukarnia jezuitоw w PrzemyСlu. «Roczniki Biblioteczne», 1985, r. 29, z. 1—2; Його ж. SJ. S»ownik jezuitоw polskich 1564—1990. Krakоw, 1993; Kramarz H. Jezuici we Lwowie na przestrzeni wiekоw. В кн.: Jezuici a kultura polska. Krakоw, 1993; Puchowski K. Jezuicke kolegia szlacheckie Rzeczypospolitey XVIII wieku — пrоd»a i kierunki reform. «Kwartalnik Pedagogiczny», 1995, nr. 3 (157); Encyklopedia wiedzy o jezuitach na ziemiach Polski i Litwy, 1564—1995. Krakоw, 1996; Яковенко Н.М. Латинське шкільництво і шкільний гуманізм в Україні кінця XVI — cередини XVII ст. «Київська старовина», 1997, № 1—2; Pelczar R. Szkolnictwo w miastach zachodnich ziem wojewоdstwa ruskiego (XVI— XVIII w.). Rzeszоw, 1998; Florek L. оrоd»a do dziejоw kulturalnych jezuickiego kolegium we Lwowie 1584—1773. В кн.: Jezuicka ars historica. Prace ofiarowane ksi“dzu Profesorowi Ludwіkowi Grzebieniowi, SJ. Krakоw, 2001. В.А. Кіку.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ЄЗУЇТСЬКІ ШКОЛИ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
