ЕЙХЕЛЬМАН Отто Оттович (1854—21.02.1943) — громад. та політ. діяч, правознавець, фахівець з питань держ. і міжнар.
Ейхельман О. «Хрестоматія русскаго международнаго права». Ч. 2. Київ, 1889. Титульний аркуш.
Гетьман усієї України П. Скоропадський разом з німецьким генерал-фельдмаршалом Г. фон Ейхгорном, послами Німеччини і Австро-Угорщини. Київ, 1918.
18 ЕЙЯЛЕТ
Української Народної Республіки. Брав участь у розробці екон. угоди з Німеччиною та Австро-Угорщиною. Входив до складу укр. делегації на переговорах з РСФРР. За часів Директорії УНР — товариш (заст.) міністра, в.о. міністра закордонних справ УНР (1922). Автор проекту Статуту МЗС, проекту Конституції УНР. Від 1922 — проф., декан (1923—24) правничого ф-ту Українського вільного університету в Празі, Української господарської академії в Подєбрадах (обидва в Чехословаччині). Автор фундаментальних наук. праць з різних галузей держ. і міжнар. права: «Проект конституції основних державних законів УНР» (1921), «Промислове право» (1926), «Історія державної конституції» (1928) та ін. П. у м. Прага. Літ.: Дорошенко Д. Історія України, т. 2. Ужгород, 1930; К., 2002; Українська Центральна Рада: Збірник документів і матеріалів, т. 2. К., 1997. Т.С. Осташко.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ЕЙХЕЛЬМАН» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
