Створена 1949 відповідно до рішень Бєлградської конференції 1948. Складається виключно з представників придунайських д-в (по одному від кожної). Осн. її функціями є спостереження за виконанням Конвенції про режим судноплавства на Дунаї 1948, складання заг. планів розвитку судноплавства на основі пропозицій д-в-учасниць Комісії, уніфікація правил річкового й санітарного нагляду, координація діяльності гідрометеорологічної й екологічної служб на Дунаї тощо. Штаб-квартира Д.к. перебуває у м. Будапешт (Угорщина), там же проводяться й щорічні сесії Комісії (до 1954 вони проводились у румун. м. Галац). УРСР у 1970— 80-ті рр. була позбавлена права мати свого представника в Д.к., її інтереси представляв делегат від СРСР. Лише 1992 право представництва в Д.к. для України було відновлено. Негативно позначилося на розвитку дунайського судноплавства і роботі Д.к. запровадження екон. санкцій проти Югославії 1992, а особливо — бомбардування військовими силами НАТО Югославії 1999:
498 ДУНАЙСЬКЕ
зруйновані мости паралізували судноплавство на Дунаї. Головним завданням діяльності Д.к. після цих подій стало сприяння відновленню судноплавства на Дунаї у повному обсязі та стимулювання заходів, які зменшують ризики виникнення екологічних катастроф. Літ.: Почкаева М.В. Международно-правовой режим судоходства на Дунае. М. 1951; Васильєва-Чекаленко О.Д. Україна в міжнародних відносинах (1944—1996 рр.). К., 1998; Україна на міжнародній арені. Збірник документів і матеріалів 1991—1995 рр., кн. 2. К., 1998. С.В. Віднянський.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ДУНАЙСЬКА КОМІСІЯ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
