ДУНАЙГОРОД — до поч. 18 ст. назва м. Дунаївці. ДУНАЙСЬКА ВІЙСЬКОВА ФЛОТИЛІЯ — 1) формування рос. ВМФ на р. Дунай, ств. 1771 під час російсько-турецької війни 1768—1774 під назвою Лиманська гребна флотилія. В російськотурецькій війні 1787—1791 діяла (з груд. 1790) під назвою Чорномор. гребна флотилія. В рос.-турец. війнах 19 ст. брала участь під назвами Дунайська гребна флотилія та Дунайський військ. флот. 1879 судна Д.в.ф. увійшли до складу Чорномор. флотилії. Ч. з них було передано Болгарії. Під час Першої світової війни на Дунаї діяло спец. з’єднання рос. Чорномор. флоту — Експедиція особливого призначення, яке мало завдання підтримувати війська союзників Росії в боротьбі проти австро-угор. річкової флотилії та сухопутних військ д-в Троїстого союзу. Експедиція надала велику допомогу Сербії, особливо восени 1914 на початку I світ. війни; 2) формування рад. ВМФ, ств. в листоп. 1917. Відіграло важливу роль у встановленні рад. влади на тер. Бессарабії. У берез. 1918 кораблі флотилії, що базувалися в Одесі, були захоплені австро-нім. військами. Як окреме формування флотилія відроджена 1940. Входила до складу Чорномор. флоту СРСР (гол. база — м. Ізмаїл). 1941 під час Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941—1945 брала участь в оборонних боях у басейнах рік Дунай, Пд. Буг, Дніпро, поблизу берегів Керченської протоки. В листоп. 1941 Д.в.ф. розформована, її судна передано до
складу Азовської військової флотилії. Знову сформована в квіт. 1944, коли військ. частини Червоної армії (див. Радянська армія) вийшли до Дністра. Д.в.ф. у взаємодії з військами Другого Українського фронту, Третього Українського фронту взяла участь у Яссько-Кишинівській наступальній операції 1944, Бєлградській наступальній операції 1944, Будапештській наступальній операції 1944—1945 та Віденській наступальній операції 1945. Нагороджена орденами Червоного Прапора, Нахімова, Кутузова. Взаємодіючи з сухопутними частинами, судна Д.в.ф. пройшли з боями понад 2000 км, знешкодили 600 мін, завдали значних втрат противнику. Командували Д.в.ф. останнього формування контрадмірал С.Горшков (трав.—груд. 1944) і контр-адмірал Г.Холостяков (з груд. 1944 до кінця війни). Літ.: Боевая летопись русского флота. М., 1948; Локтионов И.И. Дунайская флотилия в Великой Отечественной войне (1941—1945 гг.). М., 1962. Л.В. Кондратенко.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ДУНАЙГОРОД» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
