«ДУКЛЯ» — літ.-мистецький та публіцистичний журнал Спілки укр. письменників Словаччини. Заснований 1952 у Пряшеві (нині м. Прешов). Виходить 6 разів на рік. Свого часу відіграв важливу роль в організації нац.культ. і літ.-мистецького життя укр. нас. Чехословаччини, сприяв формуванню багатьох поколінь діячів літ. і мист-ва. На сторінках «Д.» з поетичними та прозовими тв., літературознавчими матеріалами виступали В.Гренджа-Донський, І.Мацинський, Є.Бісс, О.Зілинський, Ф.Іванчов, М.Мольнар, І.Галайда, М.Неврлий, Ю.Бача, М.Мушинка, С.Гостиняк, В.Дацей, І.Яцканин та ін. Під час «Празької весни» (1968) в журналі друкувалися тв. укр. дисидентів та «шістдесятників». Часопис знайомить читачів із тв. укр. письменників і митців Словаччини, України, Польщі, Румунії, країн колиш. Югославії, США та ін. країн. Широко представлені в ньому переклади укр. мовою з словац. та чеських літ. творів. М.М. Ільницький.
тин Марамороської жупи (нині село Міжгірського р-ну Закарп. обл.). Філос. науки вивчав у Кошіце (нині місто в Словаччині), а богословські — в Ужгород. семінарії. Висвячений на священика. Був парохом 1869—83 у селах нинішньої Закарп. обл. — Скотарське, Нижні Ворота, Верхні Ворота (усі Воловецького р-ну), Чинадієве (нині смт Чинадійово Мукачівського р-ну). Д. — автор праці «Историческія черты угро-русскихъ». Це було перше дослідження з історії Закарпаття (з найдавніших часів до поч. 19 ст.), написане рідною («руською») мовою на основі істор. джерел. Автор дотримується думки, що слов’яни є автохтонами Європи, він ділить їх на три групи: зх., сх. і пд., позитивно оцінює діяльність кн. Федора Коріятовича, розкриває причини закріпачення селянства, висвітлює історію Мукачівської єпархії та характеризує діяльність єпископів М.Ольшавського (1700— 67) та І.Брадача (1732—72). П. в с. Чинадієве.
Ви переглядаєте статтю (реферат): ««ДУКЛЯ»» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
