ДРУЦЬКІ — князівський рід, назва якого походить від м. Друцьк (нині село Вітебської обл. в Білорусі), яке, в свою чергу, отримало назву від гідроніма — р. Друть (прит. Дніпра). Д. походять від Гедиміновичів: старша гілка (у Великому князівстві Московському) — від Льва Андрійовича, сина Андрія Ольгердовича (загинув 1399), кн. полоцького і псковського; молодша гілка (у Великому князівстві Литовському) — від Семена Дмитровича, сина Дмитра Ольгердовича (загинув 1399), кн. брянського, трубчевського й черніг. Семен Дмитрович (р.н. невід. — 1422) мав шістьох синів, від яких пішли князі Бабичі, Бабічеви (в Росії), Д.-Прихабські, Д.-Соколинські, Соколинські-Коноплі, Д.-Озерецькі, Д.-Зубревицькі, Д.-Горські, Д.-Любецькі, Д.-Толочинські та ін. Один із синів Семена Дмитровича — Іван Путята (р.н. невід. — 1440) — був чл. ради вел. кн. литов. Свидригайла. Син Івана Путяти — Дмитро Путятич (р.н. невід. — 1505) — був київ. воєводою (1492— 1505), одним із перших укр. князів, який розумів роль запороз. козацтва й спирався на нього в боротьбі проти ординських наскоків. Деякі представники роду Д. активно виступали за права правосл. українців та білорусів у ВКЛ, підтримали повстання кн. М.Глинського (1508). Коли воно зазнало поразки, троє князів Д.
втекли до Рос. д-ви, започаткувавши там відгалуження молодшої гілки роду. Після приєднання м. Смоленськ (нині місто в РФ) й Смоленщини до Рос. д-ви (1654) Д. перейшли на службу цареві Олексію Михайловичу. Яків Д.-Соколинський загинув (1671) під час придушення козац. повстання під кер-вом С.Разіна. Ін. представники роду залишалися в Речі Посполитій. З їхнього середовища вийшло чимало відомих діячів, напр., Лаврентій Д.-Соколинський (р.н. невід. — 1725) — унійний смоленський архієпископ; Ксаверій Д.-Любецький (1778—1846) — міністр фінансів у Царстві Польському. Князівський рід Д. дуже розгалужений, завдяки шлюбним зв’язкам він пов’язаний з такими визначними родами, як Вишневецькі, Воротинські, Кміти, Масальські, Заславські, Монтовти, Сапіги, Семашки та ін. Нащадки Д. і нині живуть в Україні, Білорусі, Польщі, Росії та ін. країнах.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ДРУЦЬКІ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
