«ДРУГ» («Другъ») — літ.-публіцистичний і наук. журнал-двотижневик, заснований як орган москвофільської студентської орг-ції «Академічний кружок». Видавався 1874—77 у Львові. Публіцистичні листи М.Драгоманова до редакції та поява в редколегії І.Франка й М.Павлика (лип. 1876) зміцнили демократ. тенденції «Д.», і з першого півріччя 1877 він виходив як революц.-демократ. журнал. Ідейне обличчя і спрямування «Д.» найяскравіше відображав відділ белетристики. В критично-наук. матеріалах журналу порушувалися питання сусп. ролі літ., науки, преси, значення творчості Т.Шевченка й усної нар. творчості тощо. Друкувалися тв. укр., рос. і зарубіжних літераторів — І.Франка, М.Чернишевського, М.Лермонтова, Г.Успенського, М.Салтикова-Щедріна, Г.Гейне, Е.Золя, Г.Флобера та ін., наук. праці, матеріали з історії, етнографії, звіти про діяльність студентських т-в, бібліографії. Після арешту І.Франка та М.Павлика 1877 журнал перестав видаватися. Літ.: Бернштейн М. Діяльність І.Франка-критика у журналі «Друг». В кн.: Слово про великого Каменяра, т. 2. К., 1956; Дей О.І. Українська революційно-демократична журналістика. К., 1959; Кізлик О.Д. «Друг». 1874—1877. Систематичний покажчик змісту журналу. Львів, 1967; Історія української дожовтневої журналістики. Львів, 1983. Л.Г. Москвич.
гвардійські стрілецькі корпуси і 2-й гвардійський механізований корпус. Ств. в жовт. 1942 у резерві Ставки Верховного Головнокомандування під час Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941—1945. У груд. 1942 Д.г.а. передана Сталінградському фронтові 3-го формування; відзначилася в Котельниковській операції 1942 (див. Сталінградська битва 1942—1943). У складі Південного фронту (з 20 жовт. 1943 — Четвертий Український фронт) взяла участь у Ростовській операції 1943, Донбаській операції 1943 (див. Донбаські операції 1941—1943), Мелітопольській наступальній операції 1943, Кримській наступальній операції 1944, в ході яких визволено Ростов-на-Дону (РФ) і Донбас, прорвано оборону противника на р. Молочна, захоплено плацдарм на пд. березі затоки Сиваш Азовського м., блоковано із суші крим. угруповання гітлерівських військ і визволено Крим. У трав.—черв. 1944 Д.г.а. передислокована в р-н міст Дорогобуж і Єльня (обидва міста Смоленської обл., РФ), а 8 лип. передана 1-му Прибалт. фронту. На цей час до неї входили 11-й і 13-й гвард. та 54-й стрілец. корпуси. Відзначилася в Шяуляйській операції 1944 і Мемельській операції 1944. У груд. 1944 включена до 3-го Білорус. фронту, в складі якого брала участь у Сх.-Прусській операції 1945. Командувачі: Я.Крейзер, Р.Малиновський, Г.Захаров, П.Чанчибадзе. Літ.: В наступлении гвардия. М., 1971. Н.М. Руденко.
Центрального фронту, в його складі в лют.—берез. брала участь у наступальній операції на брянському напрямку, в лип.— серп. — в Курській битві 1943 та Чернігівсько-Прип’ятській наступальній операції 1943. На поч. вересня 1943 виведена в резерв Ставки Верховного Головнокомандування, у серед. січ. 1944 включена до складу Першого Українського фронту і в його складі наприкінці січ. брала участь у відбитті контрударів гітлерівських військ на вінницькому напрямку, у лют. — на пд.-зх. від м. Корсунь-Шевченківський (див. Корсунь-Шевченківська операція). У складі Другого Українського фронту, із серед. черв. 1944 — Першого Білоруського фронту брала участь в Умансько-Ботошанській наступальній операції 1944, Люблінсько-Брестській наступальній операції, Варшавсько-Познанській наступальній операції, Сх.-Померанській наступальній операції 1945 та Берлінській наступальній операції 1945. За бойові заслуги армію перетворено на Д.г.т.а. (листоп. 1944); 221 воїну присвоєно звання Героя Рад. Союзу, С.Богданову — двічі. Командувачі: П.Романенко, О.Родін, С.Богданов, О.Радзієвський. Літ.: Советские танковые войска (1941—1945): Военно-исторический очерк. М., 1973; Люди бессмертного подвига, кн. 1. М., 1975. М.Г. Дубик.
Ви переглядаєте статтю (реферат): ««ДРУГ»» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
