ДРЕВЛЯНИ — об’єднання сх.слов’ян. племен у межиріччі Случі (прит. Горині), Прип’яті й Тетерева (усі — бас. Дніпра) з центром у м. Іскоростень. Найдавніший літописний ізвод свідчить про протистояння Д. і полян ще в
7—8 ст. Літописи згадують про неодноразові походи київ. князів Аскольда, Олега, Ігоря Старого на Д., які повставали проти залежності від Русі. За доби правління Ігоря Старого землю Д. тимчасово отримав у кормління воєвода Свенельд. У відповідь на намагання Ігоря збільшити данину спалахнуло Древлян повстання 944—945. Ігоря було вбито. Повстання придушене вдовою Ігоря вел. кн. київ. Ольгою, яка знищила племінну верхівку Д. на чолі з древлянським кн. Малом, спалила м. Іскоростень. За вел. кн. київ. Святослава Ігоровича землю Д. отримав у володіння його син Олег Святославич, який зробив столицею своїх володінь Овруч. Олег загинув у боротьбі з братом Ярополком Святославичем. За вел. кн. київ. Володимира Святославича землю Д. отримав Святослав Володимирович, який згодом був убитий братом у перших Святополком Ярополчичем, після чого древлянську землю було приєднано до Київської землі. В 12 ст. в складі Київ. князівства відродилося Овруцьке удільне князівство. А.Г. Плахонін.
зією. 1872 призначений команд. військами Київського військового округу, в серп. 1877 — нач. військ. з’єднань рос. армії, що діяла в європ. ч. Османської імперії (див. Російсько-турецька війна 1877—1878), а в жовт. того самого року — нач. військ, що перебували в тилу. 1878—80 — шеф жандармів і нач. Третього відділення. Призначений чл. Держ. ради, 1880 — тимчасовий одес. ген.-губернатор і команд. військами Одеського військового округу. Жорстоко придушував революц. діяльність народників. 1881—88 — київ., подільський і волин. ген.губернатор (див. Генерал-губернаторства в Україні). У цей час виявив себе як запеклий переслідувач укр. визвол. руху. 1883 заборонив, незважаючи на царський дозвіл, укр. театральним трупам виступати в Києві й на тер. свого генерал-губернаторства (заборона була скасована лише 1893). Літ.: Зайончковский П.А. Правительственный аппарат самодержавной России в XIX в. М., 1982. О.Ф. Овсієнко.
том присвячено певній темі або аспектові заг. проблематики серії (дискусійні питання утворення Давньорус. д-ви; нові дослідження в нумізматиці; Пн. Причорномор’я в античності; питання джерелознавства та ін.). М.Ф. Котляр.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ДРЕВЛЯНИ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»