ДОЦЕНКО Олександр (1897— 1941) — військ. діяч, історик, археограф. Н. в Полтав. губ. Закінчив Великосорочинську учительську семінарію (1915) та Віленське військове уч-ще в Полтаві. Під час української революції 1917—1921 — підполковник Армії Української Народної Республіки (1919—20), служив осавулом (ст. ад’ютантом) Гол. отамана С.Петлюри, мав у своєму розпорядженні чимало документів — листів, протоколів тощо. На основі цих першоджерел написав
458 ДРАБ
М.П. Драгоманов.
«Літопис Української Революції». Вийшла в світ частина 2-го т. — кн. 4-та «Брат проти брата» (Київ—Львів, 1923) та кн. 5-та «Польща визнає самостійність України» (Львів, 1924), де мова йде про воєнно-істор. біографію С.Петлюри (вид. 2-ге; Філадельфія, 1988). Критичні зауваження щодо праці Д. висловлювали Л.Цегельський («Від легенд до правди», Нью-Йорк—Філадельфія, 1960) та І.П.Мазепа («Україна в огні й бурі революції», б/м, 1951, вип. 2). Видав корпус оперативної документації «Зимовий похід: 6.12.1919 — 6.05.1920», що вийшов як 12-й т. «Праць Українського Наукового інституту» (Варшава, 1932; вид. 2-ге — НьюЙорк, 1969). Написав також цикл статей «Чотири повстанські рейди та їх ліквідація» — про рейд отамана Сагайдачного Холодний Яр—Херсон («Літопис Червоної калини», 1932, ч. 11), рейд отамана Залізняка Хирівка (нині с. Заріччя Корсунь-Шевченківського р-ну Черкас. обл.)—Володарка (1932, ч. 12); рейд отамана Мірошниченка Хирівка—Кирилівка (нині с. Шевченкове Звенигородського р-ну Черкас. обл.; 1933, ч. 1); рейд отамана Ю.Тютюнника (1933, ч. 4—5), а також нарис історії Звенигородського коша Вільного козацтва («Календар Червоної калини», 1933). На поч. 1930-х рр. Д. жив у Польщі (можливо, в Каліші). П. у м. Краків, похований на Раковицькому цвинтарі. Літ.: Майстренко І. Історія мого покоління. Едмонтон, 1986. С.І. Білокінь.
унаслідок своєї нечисленності й малорухомості вони використовувалися для оборони замків. Літ.: Любавский М.К. Очерк истории Литовско-Русского государства до Люблинской унии включительно. М., 1910; Kolankowski L. Obrona Rusi za Jagiełłonоw. Б/м, б/р. Б.В. Черкас.
в світлі молдавської хроніки Йона Некульчі. В кн.: Збірник на пошану проф. д-ра Олександра Оглоблина. Нью-Йорк, 1977; Чухліб Т.В. Козацький устрій Правобережної України (остання чверть XVII ст.). К., 1996. Т.В. Чухліб.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ДОЦЕНКО» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
