ДОНЕЦЬК (до 1924 — Юзівка, 1924—61 — Сталіно) — місто, обл. центр. Розташов. на р. Кальміус. Вузол залізничних, автомобільних шляхів та авіаліній. Нас. 1016 тис. жителів (2001). Засноване 1869 як робітн. с-ще при металургійному з-ді англ. підприємця Дж. Юза, на честь якого і названо. Входило до складу Бахмутського пов. Катеринославської губернії. З буд-вом Костянтинівської залізниці 1872 до Юзівки було підведено залізничну колію. Наприкінці 19 — поч. 20 ст. Юзівка перетворюється на значний залізничний вузол та потужне пром. місто на пд. Російської імперії. 1889 для потреб кам’яновугільної пром-сті тут споруджено маш.-буд. і чавуноливарний з-ди, які виготовляли знаряддя для шахт. У період Першої світової війни стали до ладу Рутченківський та Мушкетівський коксові з-ди та перший у Рос. імперії з-д синтетичної кислоти. Від 1917 — місто. Під час громадянської війни в Україні 1917—1921 політ. влада в місті не раз змінювалася (востаннє рад. влада встановлена у січ. 1920). Від 1925 Сталіно — окружний, з 1932 — обл. центр. Наприкінці 1920 — поч. 30-х рр. у місті збудовано авторемонтний, обробки вторинних кольорових металів, механічний з-ди, запрацювали підприємства легкої та харчової пром-сті. У роки Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941— 1945 місто було окуповане гітлерівцями від 26 жовт. 1941 до 8 верес. 1943. В цей час діяла підпільна антифашист. орг-ція під кер-вом С.Матьокіна, С.Скоблова та Б.Орлова. Після війни промисловий потенціал міста було відновлено. Протягом 1960-х збудовано нові з-ди, зокрема металопрокатний, з вир-ва холодиль-
447 ДОНЕЦЬК
М.І. Донець.
Донецьк. Театр опери та балету. Архіт. Л. Котовський, 1935—40.
448 ДОНЕЦЬКА
ників, «Донбаскабель». 1965 у Д. створено наук. центр АН УРСР у складі Фізико-тех. ін-ту, від-ня економіко-промислових досліджень Ін-ту економіки АН УРСР, обчислювального центру та Ботанічного саду. Нині Д. — один із найбільших центрів металургійної, вугільної, маш.-буд., хім. пром-сті України. Пам’ятники: Т.Шевченку, «Нескорені» (членам міського підпілля С.Матьокіну, Б.Орлову, С.Скоблеву), Вічної слави рад. воїнам і жертвам гітлерівського терору, А.Солов’яненку, обеліск на честь В.Берві-Флеровського. Літ.: Гонимов И. Старая Юзовка. Донецк, 1962; ІМіС УРСР. Донецька область. К., 1970; Беленко А.И. Все о Донецке: Путеводитель. Донецк, 1987. О.Г. Бажан.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ДОНЕЦЬК» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
