ДОЛГУШИНЦІ — попередники «ходіння в народ»: очолюваний Олександром Долгушиним гурток революційно налаштованої молоді (в т.ч. з України), який обстоював ідеї громадян. свободи, соціальної справедливості, рівноправності, демократії. Орг-ція склалася в СанктПетербурзі 1872. Її провід зустрівся у Фінляндії з В.Берві-Флеровським, домовившись із ним про співпрацю. Вбачаючи в революц. літ. засіб здійняти всерос. бунт, Д. вдалися до видавничої справи. Коштом Віктора Тихоцького придбали друкарню і навесні 1873 таємно розгорнули її роботу в Підмосков’ї (потім перемістили на моск. квартири Тетяни Сахарової та Льва Дмоховського). Зробили спробу поширювати серед простолюду самостійно випущені прокламації «Русскому народу», «К вам, интеллигентные люди...» О.Долгушина, «Как должно жить по закону природы и правды» В.Берві-Флеровського, а також варіант останньої — видруковану в Женеві (Швейцарія) заходами Л.Дмоховського брошуру на підтримку М.Чернишевського: «О мученике Николае и как должен жить человек по закону правды и природы».
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ДОЛГУШИНЦІ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
