ДМИТРІЄВ Микола Іванович (1875—1929) — кораблебудівник, чиновник, колезький радник (1913). Навч. в Петерб. технологічному ін-ті. 1908—10 служив на Адміралтейському з-ді. Видав фундаментальну працю «Судостроительные заводы и судостроение в России и за границей» (СПб., 1909, у співавт. з інж. В.Колпичевим). 1911 призначений директором-розпорядником з-ду Рос. суднобудівного т-ва «Руссуд» у Миколаєві, керував спорудженням військових кораблів, у т. ч. флагмана Чорноморського флоту «Императрица Мария», дредноутів, крейсерів, есмінців, а також унікального плавального доку вантажопідйомністю 30 тис. т. Був організатором і арбітром змагань з вітрильного спорту. 1915 очолив об’єднання двох великих миколаїв. підпр-в у трест «Наваль— Руссуд» (фактичне злиття сталося 1916). Після Жовтневого перевороту в Петрограді 1917 емігрував до Франції, працював за фахом (зокрема, за рекомендацією вченого О.Крилова — на підпр-ві «Шантьє наваль Франс»), на замовлення рад. уряду побудував два найбільших на той час нафтоналивних танкери — «Советская нефть» і «Нефтесиндикат СССР». Літ.: Крылов А.Н. Мои воспоминания. Л., 1984; Малярчук А.А. Верфь на Ингуле. Л., 1989; Мельников Р.М., Быховский И.А. Дмитриев Николай Иванович. В кн.: Морской энциклопедический словарь, т. 1. Л., 1991; Божаткин М.И. и др. Дмитриев Николай Иванович. В кн.: Николаевцы. Николаев, 1999; Словарь биографический морской. СПб., 2001. П.Г. Усенко.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Дмитрієв Микола Іванович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
