ДІДУШИЦЬКИЙ (Dzieduszycki) Войцех (13.07.1848—23.03.1909) — археолог, письменник, публіцист, мистецтвознавець, містикспіритуаліст, граф. Н. в с. Єзупіль. Міністр для Галичини (1906), посол (депутат) Галицького крайового сейму (1887—1909) і австрійського парламенту (1879— 85, 1895—1909), віце-президент (1900—04, 1906—09) і президент (1904—06) польс. «кола» в парламенті, надзвичайний проф. етики, естетики, історії й філософії Львів. ун-ту. Шукав шляхів до порозуміння з українцями. Його єдина п’єса «Богдан Хмельницький» (прем’єра відбулася у Львові 1873) була засуджена польс. патріотичною критикою. Бл. 1900 — одноосібний лідер подоляків. У своїх численних виступах і статтях піднімав найрізноманітніші питання польс.-укр. відносин, зокрема й укр. шкільництва. П. у м. Відень. Літ.: Чорновол І. Інтелектуал з Єзуполя (штрихи до портрета графа Войцеха Дідушицького). В кн.: Галич і Галицька земля в державотворчих процесах України (Матеріали Міжнародної ювілейної наукової конференції). Івано-Франківськ—Галич, 1998. І.П. Чорновол.
ставлення виробів укр. і польс. нар. митців на Паризькій виставці 1878 нагороджений франц. орденом Почесного легіону. Політики цурався, але симпатизував укр. рухові. 1861 брав участь у переговорах польс. і укр. політиків, сприяючи їхньому порозумінню. Посол (депутат) Галицького крайового сейму 1865—77, 1874—76, 1895—99; 1876 — маршалок. Рукописи б-ки Д. складають окремий фонд у від. рукописів ЛНБ НАН України. П. у с. Поториця (нині село Сокальського р-ну Львів. обл.). Літ.: Карольчак К. Граф Володимир Дідушицький як меценат. «Вісник Львівської академії мистецтв», 1998, вип. 9. І.П. Чорновол.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ДІДУШИЦЬКИЙ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
