ДІАСПОРА (від грец. дйбурпсЬ — розсіяння) — 1) частина певної етнічної спільноти (народу), що постійно проживає поза межами істор. батьківщини в іноетнічному чи інонац. середовищі на правах або зі статусом нац.-культ. меншини; 2) етнічна меншина, яка зберігає зв’язок зі своєю батьківщиною, нац. традиції тощо. Д. утворюється внаслідок дії тих чи ін. чинників, які обумовлюють масове переселення ч. нас. з однієї країни в іншу. Розрізняють такі групи цих чинників: соціально-політ. (громадян. війни, політ. переслідування, репресії, розпад імперій або мультиетнічних д-в); соціальноекон. (кон’юнктура міжнар. ринку праці, дозоване квотування та заохочення до еміграції висококваліфікованих спеціалістів або робітників для виконання фізично важких, непрестижних робіт, екон., трудова еміграція до регіонів зі швидкими темпами розвитку, переселенські рухи на нові землі та ін.); соціодемографічні (старіння місц. нас., диспропорції у віковій та статевій структурі й відповідна держ. міграційна політика); реліг. (войовничий фундаменталізм, реліг. конфлікти, переслідування іновірців); соціокульт. (культ., мовна та реліг. спорідненість із нас. країни імміграції); військ.-політ. (військ. конфлікти та війни, вивезення на примусові роботи, інтернування у ДП осіб, позбавлення прав громадянства); етнополіт. (етнічні чистки, загроза етноциду, депортація народів) та ін. Первісно термін «діаспора» застосовувався щодо єврейс. спільноти, яка після Вавилонського полону (насильницького переселення ч. євреїв у 6 ст. до н.е. вавилонським царем Навуходоносором II до Вавилонії) розселилася поза межами Палестини. Згодом це визначення поширилося й на ін. еміграційні групи та реліг. громади. Д. як певна етнічна меншина тієї чи ін. країни може існувати як замкнена територіальна громада (напр., китайс.) чи
як міграційна група, яка прагне до швидкої асиміляції з місц. населенням, або як община зі сталими, тривалими та розгалуженими зв’язками з істор. батьківщиною та спорідненими Д. в ін. країнах (єврейс., грец. та ін.). Різні Д. мають неоднакові рівні власної організації (нац. інституції, культ.-освіт. заклади, земляцтва, фонди, лобіювання інтересів на законодавчому рівні, представництво в місц. та заг.держ. органах влади), відмінні рівні концентрації в місцях проживання (компактні групи, етнічні вкраплення, розсіяння або розпорошення в межах великих тер.), різний правовий статус тощо. Найбільшими Д. у світі є єврейс., вірм., китайс., грец., укр., рос. та ін. Літ.: Наріжний С. Українська еміграція: Культурна праця української еміграції між двома світовими війнами, т. 1. Прага, 1942; ч. 2. К., 1999; Цибрівський А., Тесля І. Українці в ЗСА й Канаді: Ідентифіковані переписами населення. Нью-Йорк, 1976; Українці в американському та канадському суспільствах. Соціологічний збірник. Нью-Йорк, 1976; Бойко М. Історичними шляхами української бібліографії. Блумінгтон, 1984; Маруняк В. Українська еміграція в Німеччині і Австрії по другій світовій війні, т. 1. Мюнхен, 1985; т. 2. К., 1998; Евтух В.Б. Концепции этносоциального развития США и Канады: типология, традиции, эволюция. К., 1991; Зарубіжні українці. К., 1991; Заставний Ф. Українська діаспора. Львів, 1991; Винниченко І.І. Українці в державах колишнього СРСР: історико-географічний нарис. Житомир, 1992; Isajew W. та ін. Refugee Experience: Ukrainian Displaced Persons after World War II. Edmonton, 1992; Маркусь В. Чому «діаспора»? Спроба ідентифікації поняття. «Вісник АН України», 1992, № 11; Євтух В. та ін. Феномен діаспори в дзеркалі науки. «Віче», 1993, № 11; Маркусь В. Українська західна діаспора на порозі XXI століття. «Українська діаспора», 1993, ч. 3; Українська діаспора у світі: (Довідник). К., 1993; Західна Українська діаспора: Бібліографічний покажчик літератури (1989 — січень 1994 рр.). К., 1994; Трощинський В. Міжвоєнна українська еміграція в Європі як історичне і соціально-політичне явище. К., 1994; Енциклопедія української діаспори, т. 4. К.—Нью-Йорк—Чикаго—Мельбурн, 1995; Історія української еміграції. Навчальний посібник. К., 1997; Зубалій О.Д. та ін. Історія української еміграції: Навчальний посібник. К., 1997; Трощинський В.П., Шевченко А.А. Українці в світі. В кн.: Україна крізь віки, т. 15. К., 1999; Українська діаспора. Соціологічні та історичні студії. К., 2003. О.В. Ясь.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ДІАСПОРА» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
