ДЗИКОВСЬКИЙ Іван (р. н. невід.—29.09.1670) — острогозький полковник. Час та місце н., як і життєвий шлях до 1652, у джерелах не зафіксовані. На поч. 1650-х рр. на чолі великого загону переселенців (бл. 2000 осіб) з Чернігівщини Д. прибув на Слобідську Україну, де 21 берез. 1652 на р. Тиха Сосна (прит. Дону), неподалік від урочища Рибний Плес, заснував м. Острогозьк (нині місто Воронезької обл., РФ) — згодом адм. центр Острогозького полку. Козаки на чолі з полковником зробили вагомий внесок у госп. освоєння та оборону Слобожанщини від татар. набігів. Від 1667 Д. підтримував контакти з кер. сел. війни в Росії С.Разіним. 1670 очолив виступ козаків і ч. мешканців Острогозька, які в ніч на 9 верес., об’єднавшись із прибулим до міста передовим загоном разінців, захопили й стратили рос. воєводу Мезенцева, приказного Горєлкова і митних відкупщиків. Повстання Острогозького полку, підтримане робітниками Торських соляних промислів, стало першим у ланцюгу збройних виступів проти царських воєвод, що прокотилися Слобідською Україною 1670—71. 11 верес. в результаті змови частини острогозької козац. старшини, духовенства і рос. поміщиків, яких підтримали рос. урядові військ. підрозділи, Д. і групу його прибічників заарештовано. Полковника стратили, а його майно конфіскували. До катувань і страти було засуджено його дружину, а четверо дітей та племінницю відправлено на довічне заслання до Сибіру. Літ.: Стецюк К.І. Вплив повстання Степана Разіна на Україну. К., 1947; Її ж. З історії спільної боротьби російського і українського народів проти феодально-кріпосницького гніту в другій половині XVII ст. (Іван Дзиковський). «Наукові записки Інституту історії України», 1952, т. 4
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ДЗИКОВСЬКИЙ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
