ДЗЕРОВИЧ Юліан (03.01.1871— 08.04.1943) — церк. та освіт.культурний діяч, педагог. Н. в
378 ДЗИГАР
с. Смільне (нині село Бродівського р-ну Львів. обл.). Теологію вивчав у Львові. 1894 висвячений на священика. Катехит у містах Броди, Бережани, Стрий, Львів. Викладав катехитику в Львів. ун-ті, проф. Львів. грекокатол. духовної семінарії, Львівської богословської академії, дир. Укр. жін. учительської семінарії, голова т-ва «Просвіта» (див. Просвіти), «Товариства святого Андрія». Редагував реліг. часописи. П. у м. Відень. Похований у Львові. Тв.: Цариця моя — Марія; Катехитика; Педагогіка; Ціла правда про радикалів. [Всі: Б/м., б/р.]. Літ.: Юліан Дзерович: Пам’яті заслуженого священика-громадянина. «Краківські вісті», 1943, 18 квіт. П.В. Шкраб’юк.
Літ.: Світ І. Українська молодь Далекого Сходу. «Визвольний шлях» (Лондон), 1976, кн. 2; Чорномаз В. Доля Харбінського українця. «Самостійна Україна», К., 2000, ч. 1—2; Попок А. Українське театральне та хорове мистецтво на Далекому Сході у XX ст. «Визвольний шлях» (Лондон), 2001, кн. 7; Його ж. Українські поселення на Далекому Сході: історикосоціологічний нарис. К., 2001. А.А. Попок.
тельством Степана Разина. Сборник документов, т. 2. М., 1957; Її ж. Народні рухи на Лівобережній і Слобідській Україні в 50—70-х роках XVII ст. К., 1960. В.А. Смолій.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ДЗЕРОВИЧ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
