ДЕМУЦЬКИЙ Данило Порфирович (16(04).07.1893—07.05.1954) — кінооператор, основоположник школи укр. операторського кіномист-ва. Засл. діяч мист-в УРСР (1954). Син П.Демуцького. Н. в с. Охматів (нині село Жашківського р-ну Черкас. обл.). Навч. в 2-й Київ. г-зії, 1911—17 — на мед. ф-ті, згодом перейшов на юрид. ф-т Київ. ун-ту. Ще в унті захопився фотографуванням, став чл. Київ. т-ва фотоаматорів. 1913 представляв власні роботи на Всерос. виставці художників світлопису, брав участь у фотовиставках у Києві, Москві, СанктПетербурзі, Харкові; друкувався в журналах «Вестник фотографии», «Фото для всех». Нагороджений Золотою медаллю на Міжнар. виставці декоративного мист-ва в Парижі (1925, Франція). Перший фільм зняв 1926 разом з О.Довженком і за його сценарієм (комедія «Вася-реформатор») на Одес. кіноф-ці разом з оператором Й.Роном. А невдовзі вже самостійно випустив худож. фільми «Свіжий вітер», «Два дні», «Лісова людина» (1926—28). У Києві разом з О.Довженком зняв фільми «Арсенал» (1929), «Земля» (1930), «Іван» (1932). 1935 переїхав до Ташкента (Узбекистан), де в 1940-х рр. створив кілька худож. фільмів на сюжети сх. фольклору: «Насреддін у Бухарі» (1943), «Тахір і Зухра» (1945), «Пригоди Насреддіна» (1947). Після повернення до Київ. кіностудії зняв худож. фільми «Подвиг розвідника» (1947), «У мирні дні» та «Тарас Шевченко» — перший кольоровий фільм в укр. кінематографі (обидва — 1951). Лауреат Сталінської премії 1-го ст. (1952, за худож. фільм «Тарас Шевченко»), а за кращу операторську роботу в худож. фільмі «У мирні дні» удостоєний премії 6-го Міжнар. фестивалю в м. Карлові Вари (Чехія). П. у м. Київ. Літ.: Кохно Л. Данило Порфирович Демуцький. К., 1965. В.І. Кізченко.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Демуцький Данило Порфирович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
