ДЕКРЕТ ВСЕРОСІЙСЬКОГО ЦВК ПРО ОБ’ЄДНАННЯ РАДЯНСЬКИХ РЕСПУБЛІК 1919
Постанова Всеросійського виконавчого комітету про об’єднання військових сил радянських республік Росії, України, Латвії, Литви та Білорусії. Постанову, яку в історіографії слідом за радянськими джерелами називають декретом про об’єднання, було прийнято 1 черв. 1919 сесією Всерос. ЦВК за участю представників ін. рад. республік. Вона законодавчо оформила військ.-політ. союз між рад. республіками, задекларувавши, що союз має на меті боротьбу зі світ. імперіалізмом і що об’єднання здійснено на добровільних засадах — «на основі незалежності, свободи й самовизначення кожної республіки» згідно з ініціативним рішенням ЦВК Рад УСРР від 18 трав. 1919 «Про об’єднання військових сил радянських республік» та пропозиціями урядів ін. республік. Йшлося про об’єднання воєн. орг-цій та воєн. командування, рад нар. г-ва, залізничного управління й г-ва, фінансів та комісаріатів праці рад. республік — Росії, України, Латвії, Литви, Білорусії та Криму — під кер-вом відповідних єдиних колегій. Комісії, обраній Всерос. ЦВК, у співпраці з представниками ЦВК республік доручалося виробити конкретні норми військ.-політ. союзу. Вважається, що постанову підписали голова Всерос. ЦВК М.Калінін (його підпису, однак, на оригіналі документа немає) та секретар Л.Серебряков. Розгляд питання про союз рад. республік на засіданні ЦВК Рад УСРР 14 черв. 1919 виявив принципові незгоди між більшовиками та представниками укр.
нац. партій у владних структурах республіки щодо засад такого союзу, закладених у постанові. О.Шумський від фракції лівих есерів (комуністів) висловив побоювання, що деклароване об’єднання є спробою відновлення Російської імперії, а також піддав суворій критиці нац. політику уряду Х.Раковського, звинувативши того в ігноруванні «притягнення української інтелігенції до апарату влади». Ліві есери (борбисти; див. Українська партія лівих соціалістів-революціонерів (борбистів)), визнаючи екон. необхідність об’єднання, заявляли, що воно можливе лише на основі справжнього федералізму, який відсутній у РСФРР. Представники Української соціал-демократичної робітничої партії (незалежної) пропонували до проведення об’єднання спочатку виправити помилки щодо використання в Україні нац. кадрів в урядових структурах і зосередити увагу на розв’язанні нац. питання. Проте опозиціонери залишились у меншості. ЦВК рад схвалив проект резолюції Х.Раковського про визнання постанови й того ж дня дав усім установам вказівку про виконання її на практиці. Літ.: Гражданская война на Украине. 1918—1920. Сборник документов и материалов, т. 2. К., 1967; Декреты Советской власти, т. 5. М., 1971; Гриценко А.П. Політичні сили в боротьбі за владу в Україні. Рік 1919-й. К., 1997. А.П. Гриценко.
щицькі, удільні, монастирські, церк. землі з усім реманентом та будівлями передавалися в розпорядження волосних земельних к-тів та повітових рад сел. депутатів. Були визначені принципи землеволодіння та землекористування: заборонявся продаж землі, здача її в оренду чи під заставу. Надра, ліси, води ставали власністю д-ви. Висококульт. г-ва переходили в підпорядкування д-ви або сільс. громад. Категорично заборонялося використовувати найману працю. Форми господарювання на землі були вільними: подвірна, хутірська, общинна, артільна. Розподіл землі був зрівняльним, за трудовою чи споживчою нормою. Згідно з декретом селяни мали отримати 15 млн десятин поміщицької та ін. землі й 8 млн десятин надлишків землі заможних селян, майже 3,5 млн голів великої рогатої худоби та коней. Селяни звільнялися від щорічної орендної плати за землю та ін. повинностей на суму понад 100 млн рублів золотом. (Див. також Аграрне питання в українській революції 1917—1921.) Літ.: Ленін В.І. Декрет про землю. В кн.: Ленін В.І. Повне зібрання творів, т. 35. К., 1973; Великая Октябрьская социалистическая революция: Энциклопедия, М., 1987; Великий Жовтень і громадянська війна на Україні: Енциклопедичний довідник. К., 1987. І.В. Хміль.
ухвалений 8 листоп. (26 жовт.) Другим Всеросійським з’їздом рад 1917. Прийняттям цього документа кер-во РСДРП(б) виконувало обіцянку, яка була дана урядові Німеччини в обмін на фінансову та дипломатичну підтримку більшовиків і яка полягала в тому, що в разі приходу їх до влади буде припинено активні бойові дії на сх. фронті й укладено сепаратний мир і таким чином Росія буде виведена з війни (див. Перша світова війна). Декрет проголошував принцип мирного співіснування д-в з різним сусп. ладом; пропонував усім воюючим д-вам та урядам негайно розпочати переговори про укладання миру без анексій і контрибуцій, на період переговорів увести перемир’я строком на три місяці. В документі декларувалася справедливість визвол. боротьби пригноблених народів, засуджувався колоніалізм і заявлялося про скасування практики таємної дипломатії, що використовувалася царським урядом та згодом Тимчасовим урядом. Для більшовиків вихід із війни був гол. засобом боротьби за владу. Літ.: Ленін В.І. Доповідь про мир 26 жовтня (8 листопада). Декрет про мир. В кн.: Ленін В.І. Повне зібрання творів, т. 35. К., 1973; Великая Октябрьская социалистическая революция: Энциклопедия. М., 1987; Наше Отечество. Опыт политической истории, т. 2. М., 1991. О.Б. Кудлай.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ДЕКРЕТ ВСЕРОСІЙСЬКОГО ЦВК ПРО ОБ’ЄДНАННЯ РАДЯНСЬКИХ РЕСПУБЛІК 1919» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
