ДВОРНІК Френсіс (Франтішек; 14.08.1893—04.11.1975) — історик, славіст, візантиніст. Н. в с. Хоміж (Чехія). 1916 прийняв духовний сан. Від 1912 вчився на теологічному ф-ті Кирило-Мефодієвського колегіуму в м. Оломоуц (Чехія), 1919—20 — у Карловому ун-ті в Празі; 1920—25 — в Сорбонні (Париж) та Школі політичних наук у Парижі. 1926 захистив докторську дисертацію. Од 1928 — професор Карлового ун-ту; з 1938 жив у Франції, Великобританії, США. Від 1946 — викладач Гарвардського ун-ту, з 1947 — співробітник Центру візантиністичних досліджень в Думбартон-Оксі. Досліджував проблеми історії культури Візантії та її взаємовпливів із слов’янським світом; діяльність Кирила та Мефодія та комплекс текстів, пов’язуваних з їхньою місією; ранню історію слов’ян та становлення слов’янської культури в контексті генези європейської цивілізації. Тв.: Les Slaves, Byzance et Romae au IXe siйcle. Paris, 1926; Les Lйgendes de Constantin et de Mйthode vues de Byzance. Prague, 1933; The Photian Schism. History and Legend. Cambridg (Mass.), 1933; The Making of Central and Eastern Europe. London, 1949; The Slavs. Their Early History and Civilization. Boston, 1956; The Idea of Apostolicity in Byzantium and the Legend of the Apostle Andrew. Washington, 1958; Early Christian and Byzantine Political Philosophy. Origins and Background. Washington, 1966; Les Slaves: Histoire et civilization de l’antiquitй au dйbuts de l’йpoque contemporaine. Paris, 1970; Byzantine Missions among the Slavs. New Brunswick, 1970; Photian and Byzantine Ecclesiastical Studies. London, 1974; Слов’яни в Європейській історії та цивілізації. К., 2000. А.Г. Плахонін.
раїні досягло 56 тис. осіб. Значне зростання їх кількості відбулося напередодні селянської реформи 1861. На 1858 їх налічувалося 180,1 тис. осіб (понад 17 % усіх кріпосних). Переважна більшість Д.л. зосереджувалася у пд. та лівобереж. губерніях України. На Правобережжі, де за інвентарними правилами 1847—1848 заборонялося переводити кріпосних селян у дворові, ця група була невеликою. Спец. урядовий циркуляр 1858 заборонив переводити кріпосних у дворові по всій Російській імперії, в т. ч. і в Україні. За умовами сел. реформи 1861, дворовим після двох років перебування на становищі тимчасовозобов’язаних селян дарувалися особиста свобода та права нарівні з ін. кріпосними селянами, проте ніякого земельного наділу вони не отримували, за винятком невеликої групи, що користувалася польовим наділом до указу 1858. Літ.: Теплицький В.П. Реформа 1861 року і аграрні відносини на Україні. К., 1959; Зайончковский П.А. Отмена крепостного права в России. М., 1968. Т.І. Лазанська.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ДВОРНІК» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
