ДАРАГАНИ — п’ять козац.-старшинських, згодом дворянських родів. З них найбільш старовинний і відомий — рід, заснований Федором Дараганом (р.н. невід. — 1707) — переяслав. полковим осавулом (1688) та трахтемирівським сотником (1695, 1700). Його сини та внуки посідали чільні місця в гетьман. адміністрації: Дмитро Федорович — кропивнянський сотник (1725, 1731—34, 1737, 1742) та сотник 2-ї полкової сотні Переяславського полку (1725—27); Григорій Федорович — сотник 1-ї полкової сотні Переяслав. полку (1726); Петро Дмитрович (1736 — бл. 1790) — кропивнянський сотник (1759—64), переяслав. полковий суддя (1764—81); Антон Дмитрович (1744 — бл. 1800) — кропивнянський сотник (1764—83). До цього роду належить плеяда відомих діячів Російської імперії: Петро Михайлович (1800—75) — генерал-лейтенант, тульський військ. та цивільний губернатор (1850—65), автор спогадів, опублікованих у час. «Русская старина» (1875, т. 12—13), його дружина — Ганна Михайлівна (уроджена Балуг’янська; 1806—77) — дитяча письменниця і педагог, нач. моск. Єлизаветинського уч-ща (1849—50) та Миколаївського сирітського ін-ту в Санкт-Петербурзі (1850—56); Михайло Михайлович (1816—97) — генералмайор, нач. Моск. арсеналу та Київ. комісарської комісії; Дмитро Іванович (1813—1892) — генерал від інфантерії, член Гол. військ.-кодифікаційного к-ту (1860—92) та Олександрівського к-ту про поранених (1889—92); Федір Іванович (1815—74) — генерал-майор, орловський губернський військ. нач. (1864—
74); Михайло Петрович (1834— 1912) — черніг. (1876—78), вологодський (1878—83) та калішський (1883—1908) губернатор, таємний радник, сенатор (1908— 12); Йосип Федорович (1848 — р. с. невід.) — дійсний статський радник, нач. Ризько-Орловської залізниці (1898—1910); Іван Федорович (1851— р. с. невід.) — дійсний статський радник, голова департаменту Київ. судової палати (1901—14); Федір Федорович (1855— р. с. невід.) — дійсний статський радник, дир. Рязансько-Уральської залізниці (1907—15). Рід, що походить від Федора Дарагана, внесено до 2-ї ч. Родовідної книги Полтав. губ. З ін. родів Д. найбільш відомим є рід, що походить від Юхима Федоровича Дарагана (р.н. невід. —1762) — зятя братів Розумовських (див. Розумовські), київ. полковника (1751—62), бригадира (1762). Його старший син — Василь Юхимович — камергер (1758—64), генерал-поручик (1774), один із прибічників рос. імп. Петра III. Літ.: Модзалевский В.Л. Малороссийский родословник, т. 1. К., 1908. В.В. Томазов.
Меморіал пам’яті закатованих у Дарницькому таборі військовополонених у 1941—1943 рр. Скульптор В. Зноба, архітектори О. Малиновський і Ю. Москальцов. 1968.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ДАРАГАНИ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
