ГУНЯ Дмитро Тимошевич (р. н. і р. с. невід.) — один з кер. козац. повстання 1637—38, запороз. гетьман. Талановитий і відважний полководець. Після невдалого бою (груд. 1637) проти коронного війська під Кумейками (нині село Черкас. р-ну Черкас. обл.; див. Павлюка повстання 1637) Г. з ч. повстанців, прорвавши вороже оточення, зайняв нові позиції в Боровиці (нині село Чигиринського р-ну Черкас. обл.). На поч. 1638 козаки на чолі з Г. розгромили каральний загін ротмістра К.Мелецького, який намагався здобути Базавлуцьку Січ. У берез. Г. приєднався до війська гетьмана Я.Острянина. Командував козац. загоном, який піднімався вгору по Дніпру з метою захоплення гол. переправ через ріку. Здобувши Кременчук, Пилявець і ЧигиринДіброву, повстанці здійснили рейд по Лівобережній Україні, вступаючи у боротьбу з коронним військом та магнатськими загонами. Після Жовнинської битви 1638 Я.Острянин відійшов на тер. Слобідської України, і козаки обрали гетьманом Г. У гирлі р. Сула (прит. Дніпра) повстанці спорудили добре укріплений табір на Старці (старе русло Дніпра), де більше місяця (до 28 лип.) відбивали атаки переважаючих сил ворога. Невеликому загонові під проводом Г. в серп. вдалося вийти з оточення й відступити на Запорожжя. Із Січі козац. ватажок пішов на р. Дон, де відзначився в битвах з турками й татарами. Його дальша доля невідома.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Гуня Дмитро Тимошевич» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
