ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ Петро Петрович (27(16).01.1790— 13(01).10.1865) — історик, педагог, письменник і громад. діяч. Н. в м-ку Городище в сім’ї священика. Навч. у Київській духовній академії, яку закінчив 1813. Викладав у приватному пансіоні в м. Бердичів, потім — у польс. поміщиків. 1817 зарахований слухачем словесного ф-ту Харків. ун-ту. 1818 отримав посаду викл. польс. мови в ун-ті. Від 1820 — викл. історії, географії, статистики. 1821 захи-
стив магістерську дис. «Про користь історії взагалі й переважно вітчизняної та про спосіб викладання останньої». Від 1825 — екстраординарний, а від 1828 — ординарний проф. історії. Протягом 1829—41 його тричі обрано деканом ф-ту словесності. 1841— 49 — ректор Харків. ун-ту. З початку 1850-х рр. до 1865 — почесний член Харків. ун-ту. Одночасно працював у Харків. і Полтав. ін-тах шляхетних дівчат на посаді зав. учбової частини. За плідну роботу дістав чин статського радника, його не раз було нагороджено урядовими відзнаками та цінними подарунками. Брав участь у діяльності харків. Т-ва доброчинності (1817), співпрацював у періодичних виданнях: «Украинский вестник» (1817—19), «Украинский журнал» (1824—25), «Вестник Европы» (1827), був дійсним членом Моск. т-ва історії та старовини. Перекладав російською мовою тв. зх.-європейських письменників (Дж.Мільтон, Ж.-Ж.Руссо). Автор віршів, байок, романтичних балад. Найпопулярнішою стала антикріпосницька сатирична байка «Пан та собака». Повне зібрання укр. віршів побачило світ 1927. П. у м. Харків. Тв.: Твори. Х., 1930; Вибрані твори. К., 1950; Поетичні твори. Повісті та оповідання. Х.—К., 1984; Поезії. К., 1989. Літ.: Петров М.І. Петро Петрович Гулак-Артемовський. В кн.: Матеріали до вивчення історії української літератури, т. 2. К., 1961; Пільгук І.І. Поетична творчість Гулака-Артемовського. Там само. П.І. Скрипник.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ ПЕТРО» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
