ГУЛАГ (рос. — Главное управление лагерей) — єдина табірна система СРСР. Повна назва — Гол. управління виправно-трудових таборів і трудових поселень НКВС СРСР (рос. — Главное управление исправительно-трудовых лагерей и трудовых поселений НКВД СССР). Ств. Постановою ЦВК і РНК СРСР від 10 лип. 1934. На той час управлінський апарат Г. налічував понад 300 осіб, його нач. було призначено М.Бермана, який перед тим очолював структуру, що передувала Г., — Гол. управління виправно-трудових таборів ОДПУ, реорганізоване у зв’язку
з утворенням НКВС СРСР. Пізніше, 27 жовтня 1934, за новою спільною постановою ЦВК і РНК СРСР до Г. було передано виправно-трудові установи Наркомату юстиції (будинки ув’язнення, ізолятори, виправно-трудові колонії, бюро примусових робіт тощо). На Г. покладалися такі важливі для режиму завдання, як: ізоляція «ненадійних елементів», використання їх як дешевої робочої сили і перекидання, в разі потреби, з місця на місце, відкриття нових табірних комплексів, періодична ліквідація певних категорій в’язнів. Наприкінці 1930 — початку 1940-х рр. було ств. чимало спеціалізованих управлінь Г. (Дальбуд, Гідробуд та ін.), які, використовуючи працю численних в’язнів, звершили чимало будов заг.союзного значення, серед яких — Дніпрогес, Біломорсько-Балтійський канал, Комсомольськна-Амурі та ін. Від 1940-х рр. Г. фактично монополізовано проведення наук. досліджень для військ. потреб шляхом створення
247 ГУЛАГ
248 ГУЛAЄВ
т. зв. шарашок — закритих н.-д. установ. Табірні комплекси Г., які підпорядковувалися лише Москві, були розкидані по всьому СРСР. На серед. 1940-х рр. їх налічувалося кілька сотень. Після смерті Й.Сталіна всі спеціалізовані управління Г. були передані відповідним мін-вам. Від 28 берез. 1953 Г. передано у відання Мін-ва юстиції СРСР, а з 28 січ. 1954 — МВС СРСР. 25 жовт. 1956 ств. Гол. управління виправно-трудових колоній МВС СРСР, а 27 берез. 1959 — Гол. управління місць ув’язнення МВС СРСР, яке було розформоване 1 трав. 1960. Літ.: Солженицын А.И. Архипелаг ГУЛАГ. В кн.: Солженицын А.И. Собрание сочинений, т. 5—7. Вермонт— Париж, 1980; Росси Ж. Справочник по ГУЛАГу, ч. 1—2. М., 1991; Stettner R. «Archipelag GULag»: Stalins Zwangslager-Terrorinstrument und Wirtschaftsgigant. Eintstehung, Organisation und Funktion des sowjetischen Lagersystems 1928—1956. Paderborn—Mьnchen—Wien—Zьrich, 1996; Лубянка: ВЧК— ОГПУ—НКВД—МГБ—МВД—КГБ, 1917—1960: Справочник. М., 1997; Шаповал Ю.І. та ін. ЧК—ГПУ— НКВД в Україні: особи, факти, документи. К., 1997; Лубянка. Сталин и ВЧК—ГПУ—ОГПУ—НКВД. Январь 1922 — декабрь 1936. Архив Сталина. Документы высших органов партийной и государственной власти. М., 2003. Ю.І. Шаповал.
Літ.: Отважные сыны Дона. Ростов-на-Дону, 1970; Люди бессмертного подвига, кн. 1. М., 1975; Великая Отечественная война 1941—1945: энциклопедия. М., 1985. Л.М. Хойнацька.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ГУЛАГ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
