ГУДЗЕНКО Пантелеймон Петрович (09.08(27.07).1907—17.08. 1994) — архівіст, археограф, історик. Д-р істор. н. (1966), засл. діяч н. УРСР (1977). Н. в с. Дернове (нині село Тростянецького р-ну Сум. обл.) у сел. родині. 1924 закінчив 7-річну шк. Навч. в агропрофшколі м-ка Тростянець (1924—26), Харків. пед. технікумі (1926—27). 1931 закінчив істор. ф-т Харків. ін-ту пед. професійної освіти. 1930—32 викладав соціально-екон. дисципліни на робітн. ф-ті Харків. с.-г. ін-ту. Одночасно працював н. с. Центр. держ. архіву Жовтневої революції та соціаліст. буд-ва УСРР. Протягом 1930—48 займався н.-д. та адм. роботою в архів. установах України: ст. н. с., зав. від., заст. нач. Архів. управління НКВС УРСР, з 1943 — нач. Архів. управління НКВС України. Під час Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941—1945 перебував в оперативній групі НКВС УРСР на Південному фронті, Сталінградському фронті, Воронезькому фронті і Першому Українському фронті. 1947 захистив канд. дис. 1948—50 працював у Комісії з історії Великої Вітчизн. війни: ст. н. с., зав. від. фондів, заст. голови з наук. роботи. Від 1950 — в Ін-ті історії АН УРСР, обіймав посади ст. н. с. (одночасно 1950—52 — учений секретар Від-ня сусп. наук АН УРСР), зав. відділами археографії (1952—55, 1959), історії соціаліст. і комуніст. буд-ва (1959—64), історії соціаліст. буд-ва (1964—77), одночасно 1967—77 — заст. дир. Ін-ту з наук. роботи, з 1977 і до виходу на пенсію (1981) — ст. н. с.-консультант. Працюючи в Ін-ті історії АН УРСР, був також чл. вченої ради Київ. ун-ту, чл. наук.
ради Гол. архів. управління при РМ УРСР. Г. — автор понад 100 праць з історії України новітнього періоду та археографії; відп. ред., чл. редколегій, кер. авторського колективу низки фундаментальних праць з історії України: «Історія Києва» у 2-х т. (1959), «Історія робітничого класу УРСР» (К., 1967, т. 2), «Історія селянства УРСР» (К., 1967, т. 2), «Розвиток української культури за роки Радянської влади» (К., 1967), «Історія Української РСР» (К., 1967, т. 2), «Радянська енциклопедія історії України» (К., 1969—72, т. 1—4), «Історія робітників Донецького басейну» (К., 1981), «Історія міст і сіл Української РСР» та ін. Протягом тридцяти років очолював роботу в Ін-ті історії АН УРСР з підготовки й видання збірників архів. документів і матеріалів. За його участю видано зб. документів: «Возз’єднання українського народу в єдиній українській радянській державі» (К., 1949), «Воссоединение Украины с Россией» (М., 1953, т. 2), «Робітничий контроль і націоналізація промисловості на Україні (1917—1921)» (К., 1957), «Промышленность и рабочий класс Украинской ССР в годы второй и третьей пятилеток» (К., 1977, ч. 1—2) та ін. Лауреат Держ. премії УРСР у галузі н. і т. (1980). Нагороджений 6-ма медалями СРСР та Грамотою Президії ВР УРСР. П. у м. Київ. Тв.: Соціалістична націоналізація промисловості в Українській РСР. 1917—1920 рр. К., 1965; Українська РСР в період громадянської війни (1917—1920 рр.), т. 2. К., 1968 [у співавт.]; Історія Української РСР, т. 1—8, 10 кн. [чл. гол. редколегії], т. 6 [у співавт., відп. ред.]. К., 1977; Трудові почини робітничого класу 1921—1937: (На матеріалах Української РСР). К., 1980 [у співавт.]. Літ.: Вчені Інституту історії України. Біобібліографічний довідник. Серія: Українські історики, вип. 1. К., 1998; Українські історики ХХ століття. Біобібліографічний довідник. Серія: Українські історики, вип. 2, ч. 1. К.—Львів, 2003. В.М. Даниленко.
де брав участь у семінарах В.Перетца. Викладав у вузах Києва, Сімферополя, Москви. Очолював від. давньорус. літ. (1938—47), від. рос. літ. (1945—52) в Ін-ті світ. літ. ім. М.Горького АН СРСР. 1945—65 працював в Ін-ті літ. ім. Т.Шевченка АН УРСР. Автор наук. досліджень з історії давньорус. літ., розвідок про «Слово о полку Ігоревім», вивчав укр.-рос. літ. зв’язки, літ. Київської Русі, творчість Ф.Прокоповича, історію сх.-слов’ян. літ. Автор першого підручника (1938—66 — 7 видань) та хрестоматії давньорус. літ. (1935—73 — 8 видань). Один із ред. 90-томного вид. тв. Л.Толстого. Ред. видань тв. Т.Шевченка, В.Стефаника, І.Франка та ін. У дискусії з франц. філологом-славістом А.Мазоном виступив проти спроби поставити під сумнів автентичність «Слова о полку Ігоревім». П. у м. Москва. Тв.: Переводы «Żywotуw Świętych» Петра Скарги в Юго-Западной Руси. К., 1917; Французская буржуазная революция и русская литература. М., 1944; Ревизия подлинности «Слова о полку Игореве» в исследованиях профессора А.Мазона. Доповідь на IV міжнародному з’їзді славістів. «Ученые записки МГУ», 1946, т. 2, вып. 110, кн. 1; Cлово о полку Ігоревім. К., 1955; Литература Киевской Руси и древнейшие инославянские литературы. М., 1958; Лев Толстой. Критико-биографический очерк. М., 1960. Літ.: Робинсон А.Н. К семидесятилетию Николая Каллиниковича Гудзия; Хронологический список трудов академика Академии наук УССР Николая Каллиниковича Гудзия. «Труды Отдела древнерусской литературы», 1957, т. 13; Білецький О.І. Микола Каленикович Гудзій (До 70-річчя з дня народження). «Радянське літературознавство», 1957, № 3; Козьмин М.Б. К семидесятипятилетию Николая Каллиниковича Гудзия. «Известия АН СРСР. Отдел литературы и языка», 1962, т. 2; Дмитриев Л.А. Гудзий Николай Каллиникович. В кн.: Энциклопедия «Слово о полку Игореве», т. 2. СПб., 1995. Т.О. Комаренко.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Гудзенко Пантелеймон Петрович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
