ГРОШІ — платіжний засіб, специфічний, універсальний товар, що виражає вартість ін. товарів, на які він обмінюється, і є їх заг. еквівалентом. Укр. термін «гроші» походить від слова «гріш» (grossus denarius; див. Гріш) — назви срібної монети, яка в Зх. Європі у 13—14 ст. прийшла на зміну середньовічному денарію. Особливість держ. Г. в тому, що вони вводяться примусово. Г. — неодмінний атрибут будь-якого сусп-ва, який характеризує певну стадію його розвитку, коли товарообмін потребує запровадження
заг. еквівалента. Законним платіжним засобом Г. робить держава, яка через законодавство керує грошовим обігом у країні. Історія Г. налічує тисячі різних типів предметів (черепашок, шкір, ін. виробів), що виконували роль Г. Щодо усталених грошових форм, то їх виникнення та розвиток пов’язані з істор. періодами, в які відбулися кардинальні, революц. за характером зрушення в сусп. вир-ві. Це спричинило появу маси різних товарів, виготовлених виключно на обмін (продаж). Ринок як сукупність взаємопов’язаних через Г. актів купівлі-продажу перетворився на сферу, об’єктивно необхідну для подальшого продовження вир-ва. Однозначної відповіді на питання, в чому полягає екон. сутність Г., немає. Економісти зосереджуються переважно на емпіричних дослідженнях кількісної маси Г. і впливові її змін на економіку в цілому. Виділяють такі типи Г.: повноцінні та неповноцінні. До першого зараховують монети (золоті, срібні, білонні). Другий складають бюджетні (паперові) Г.: готівкові (скарбничі білети, банкноти) та Г. депозитні; а також кредитні Г. (банкноти, векселі, чеки та електронні Г. — кредитні картки, дебетові і картки для автоматів). Найістотніші зміни у формі та екон. значенні Г. спостерігались у періоди розпаду натурального господарства, виникнення товарного вир-ва, великих географічних відкриттів, що спричинили прискорення формування світ. ринку. Тоді Г. проникли в усі сфери економіки, сусп. життя, поширились у всіх країнах, дедалі більше втягуючи їх до єдиного світ. ринку. Почала формуватися економічно зріла грошова система, заснована на широкому використанні благородних металів — золота й срібла як заг. еквівалента й грошового матеріалу. Ідея карбування монет — золотих, срібних, із заліза та міді — викликала своєрідну революцію. Кругла форма монет, як найбільш зручна в обігу, витіснила всі ін. Новим етапом став перехід до паперових Г. Паперові купюри вперше з’явилися в Китаї та країнах Бл. Сходу в 9 ст. (металеві Г. були відомі там у 8–6 ст. до н. е.) і відтоді поступово поширилися по всьому світові.
Регламентуючи грошовий обіг, д-ва визначає: назву грошової одиниці й ваговий вміст грошового товару (валютного металу) в цій одиниці, що слугує масштабом цін (якщо вага валютного металу в грошовій одиниці не фіксована законом, її золотий вміст визначається опосередковано, через валютний курс); види грошових знаків — металеві та паперові, порядок їх випуску в обіг та характер забезпечення; форми й умови безготівкових платежів та обіг приватних цінних паперів (векселі, чеки); порядок обміну нац. валюти на іноземну. Чимало економістів вважають, що класичні Г. виконали своє призначення. Нині, щоб прискорити грошовий обіг, необхідно розвивати нову форму обігу, що пов’язана з «електронними» грошима. Літ.: Хандруев А.А. Деньги в экономике современного капитализма. М., 1983; Харрис Л. Денежная теория. М., 1990; Все о деньгах России. М., 1998; Гроші в Україні: факти і документи. К., 1998. М.Ф. Дмитрієнко.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ГРОШІ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
