ГОРЮШКІН Микола Іванович (01.12(18.11).1915—12.11.1945) — військ. діяч доби СРСР. Двічі Герой Рад. Союзу (1943, 1945). Н. в с. Шарапкине (нині м. Свердловськ Луган. обл.). В Червоній армії (див. Радянська армія) з 1937. Закінчив Урюпінське військ.-піх. уч-ще (1941). Від лип. 1941 — у діючій армії. Під час Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941—1945 — на Південно-Західному фронті, Брянському фронті, Центр. фронті, Воронезькому фронті та ін. — командир мотострілец. взводу, роти, батальйону, заст. командира 22-ї гвард. мотострілец. бригади. За успішне командування ротою при форсуванні Дніпра (1943) йому присвоєно звання Героя Рад. Союзу. Вдруге відзначився при форсуванні (1945) р. Одер поблизу м. Ополе (Польща), за що удостоєний 2-ї медалі «Золота Зірка». Літ.: Боевая доблесть. Донецк, 1971; Герои-освободители Черкасщины. Днепропетровск, 1980; Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь, т. 1. М., 1987. Т.С. Першина.
Марія. Деталь фрески «Благовіщення» з церкви-ротонди св. Миколая в Горянах.
ких дослідників, у 12—13 ст.). У 15 ст. до ротонди прибудований із зх. прямокутний неф. Збереглися фрески 14 ст. в проторенесансному стилі (виконані, ймовірно, пн.-італ. майстрами) і малярські композиції 15 ст. у нефі. Г.ц.-р. св. Миколая є найстарішим храмом із тих, що збереглися в Закарпатській Україні. М. Чабан.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Горюгкін Микола Іванович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
