ГОНДІУС Вільгельм (бл. 1602 — р. с. невід.) — голл. гравер. Перебував на службі у королів Речі Посполитої Владислава IV Ваза та Яна II Казимира Ваза. Тривалий час працював у Данцигу (нині м. Гданськ, Польща). Автор понад 159 гравюр воєн. баталій, планів битв та міст, карт, портретів, зокрема, пов’язаних з Україною: карти України Гійома де Боплана, гравюри з портрета Б.Хмельницького невідомого автора, датованого 1651, та ін.
І. Гонта. Малюнок 18 ст.
В. Гондіус. Деталь титульного аркуша «Скіфо-Козацької війни» Й.Пасторія. 1652. Літ.: Loski J. Wilhelm Hondius, nadworny rytownik dwоch krоlоw polskich. «Biblioteka Warszawska», 1882, t. 1; Антонович В.Б., Бец В.А. Исторические деятели Юго-Западной России в биографиях и портретах, вып. 1. К., 1883; Ровинский Д.А. Подробный словарь русских гравированных портретов, т. 3—4. СПб., 1888—89; Смирнов Я.И. Рисунки Киева по копиям их конца XVIII века. В кн.: Труды XIII Археологического съезда в Екатеринославе. 1905, т. 2. М., 1908; Хоткевич Н. О портретах Б.Хмельницкого. «Искусство в Южной России», 1913, № 3. Ю.К. Савчук.
доме. Разом із сім’єю мешкав у с. Розсішки (нині село Христинівського р-ну Черкас. обл.), де мав досить велике г-во. Природна обдарованість та гнучкий розум відкривали перед ним перспективу швидкого просування по службі, забезпечували авторитет у підлеглих козаків і шляхетського оточення. 1768 після переговорів із М.Залізняком, які відбулися під Уманню на поч. черв., Г. на чолі ввірених йому підрозділів уман. надвірної міліції перейшов на бік повстанців (див. Коліївщина). 9—10 черв. об’єднані сили загонів М.Залізняка та Г. штурмом оволоділи стратегічно важливим форпостом — Уманню. Як один із найближчих сподвижників М.Залізняка Г. активно сприяв розгортанню повстанського руху, брав участь у соціальних акціях, що здійснювалися на зайнятих повстанцями територіях. Заарештований 26 черв. підрозділом регулярної рос. армії, він із групою ін. повстанців як підданий Речі Посполитої був переданий польс. стороні. Після тривалих тортур за вироком шляхетського суду 14 лип. Г. страчено в с. Серби (нині с. Гонтівка Могилів-Подільського р-ну Він. обл., де йому встановлено пам’ятник). Пам’ять про нього збереглася в нар. епосі та піснях.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ГОНДІУС» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
