ГОЛОВНІ ПУНКТИ ДЛЯ ПЕРЕГОВОРІВ ПРО ДОГОВІР З ХАНОМ ТА КРИМСЬКОЮ ДЕРЖАВОЮ 1710
ГОЛОВНІ ПУНКТИ ДЛЯ ПЕРЕГОВОРІВ ПРО ДОГОВІР З ХАНОМ ТА КРИМСЬКОЮ ДЕРЖАВОЮ 1710 (Puncta compendiosa cum hano dominique Crimensi ad pacta convenienda) — пам’ятка укр. політ. та правової думки, латиномовна інструкція, підготовлена гетьманом П.Орликом для укр. делегації на переговорах із крим. ханом ДевлетГіреєм II. Документ не датовано, написано у листоп.—груд. 1710. Складається з 23 пунктів. Укр. сторона — учасник майбутнього договору — в Puncta compendiosa визначається як нація та д-ва — малорос. народ і Військо Запорозьке (пункт 1 та ін.). Синонімом «Війська Запорозького» як назви д-ви виступає «Україна» (пункт 4 та ін.). Укладач інструкції джерело походження укр. д-ви та формування її тер. вбачає в етнічному самовизначенні укр. нації, оперуючи при цьому поняттям «козацької» етнічної нації, яке охоплює нас. Наддніпрянської України, слобідське (пункт 10, 11) та донське козацтво (пункт 20). Відносини з Кримським ханством визначалися інструкцією як безстрокове партнерство та військ. союз. Крим. хан мав визнати протекторат над Гетьманщиною швед. короля (пункт 1). Зобов’язання ханського уряду мали поширюватися також на Османську імперію (пункт 4 та ін.). Крим, разом із Швед. королівством, мав укласти договір з Рос. д-вою (після закінчення війни), що гарантував би відмову царського уряду від претензій на тер. Гетьманщини (пункт 19). Передбачалося погодження зовн. політики сторін (пункт 6). Гетьманщина мала обіймати тер. по обидва боки р. Дніпро (у кордонах, визначених Зборівським договором Криму з Польщею 1649), а також Ханську Україну в межиріччі Дніпра та Пд. Бугу
(пункт 14), Слобідську Україну (пункт 11) та Всевелике Військо Донське (пункт 20). Передбачалася тристороння гарантія Крим. ханства, Швед. королівства та Осман. імперії щодо недоторканності кордонів Гетьманщини (пункти 12, 13, 19). Вказувалося на зовн. та внутр. суверенність гетьман. влади (пункт 21). У пункті 23 ханський уряд застерігається від спроб впливати на обрання гетьмана. На тер. Гетьманщини Криму заборонялося мати фортеці (пункт 4); змінювати тут законодавство чи поширювати сюди юрисдикцію крим. судів (пункти 4, 5, 15). Водночас пункти 7, 17, 22 передбачали надання Кримським ханством гарантій та допомоги гетьману у внутр.-політ. питаннях. Купці з Гетьманщини мали отримати митні пільги в Крим. ханстві (пункт 18). Непрямо визнавався автономний статус тер. Вольностей Війська Запорозького низового у складі Гетьманщини (пункт 14). Puncta compendiosa вперше опубл. 1847 О.Бодянським з копії 18 ст., зробленої М.Ханенком. Є підстави вважати, що існували ін., відмінні за змістом варіанти пам’ятки. Документ є найбільш досконалою програмою розвитку нормативної бази відносин Гетьманщини з Крим. ханством. У ньому вперше П.Орликом та мазепинською еміграцією була запропонована ідея багатосторонніх зовн. гарантій укр. державності й територіальної цілісності. Літ.: Субтельний О. Мазепинці. Український сепаратизм на початку XVIII ст. К., 1994; Кресін О.В. Політико-правова спадщина української політичної еміграції першої половини XVIII століття. К., 2002. О.В. Кресін.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ГОЛОВНІ ПУНКТИ ДЛЯ ПЕРЕГОВОРІВ ПРО ДОГОВІР З ХАНОМ ТА КРИМСЬКОЮ ДЕРЖАВОЮ 1710» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
