ГОЛІЦИН Дмитро Михайлович (1665—25(14).04.1737) — рос. держ. діяч, дипломат, князь. Брат М.Голіцина. 1701 відряджений урядом Петра I до Стамбула (ін. назва — Константинополь) надзвичайним послом для підтвердження умов Константинопольського мирного договору 1700 та з метою домогтися вільного проходу рос. кораблів уздовж берегів Чорного моря. 1708, під час Північної війни 1700—1721, рос. війська під головуванням Г. охороняли Київ і Правобережну Україну на шляху можливого маневру армії Станіслава Лещинського та ген. Крассау, які йшли на підтримку армії швед. короля Карла XII. Після виконання цієї місії призначений Київ. ген.-губернатором (1711—18). У Києві навколо Г. згуртувалися студенти Киє-
136 ГОЛІЦИН
Л.С. Голіцин.
М.М. Голіцин.
Є.М. Голіцинський.
во-Могилянської академії, які переймалися питаннями політ. та історико-культ. характеру і займалися перекладами зарубіжних політ. та істор. праць. 1718—20 — президент Камер-колегії і сенатор. 1722—26 — сенатор. 1726— 30 — чл. Верховної таємної ради та президент Комерц-колегії. Після смерті імп. Петра II (1730) Г. виступав з ідеєю обмеження самодержавної влади (див. Самодержавство). Ця ідея була висловлена у складених за його участі «кондиціях» (умовах), яких повинна була дотримуватися імп. Анна Іванівна, запрошена на престол за пропозицією Г. За підтримки рос. дворянства, що з’їхалося до Москви на очікуване весілля імп. Петра II (помер від віспи перед весіллям), та гвард. офіцерів Анна Іванівна відхилила проект «кондицій». Після цієї невдачі Г. призначений чл. Сенату, але від держ. справ відійшов і більшість часу присвятив збиранню старовинних рукописів, списків давньоруських та укр. літописів, синопсисів, хронографів, зарубіжних перекладів Н.Макіавеллі, Г.Гроція (обидва заборонені в Російській імперії), Дж.Локка та ін., всього 6 тис. томів. 1736 за позовом кн. А.Кантеміра про привласнений свого часу Г. майорат (див. Майоратне право) був заарештований за звинуваченням у службових зловживаннях і засуджений до страти, згодом заміненої на довічне ув’язнення в Шліссельбурзькій фортеці, де невдовзі помер. Його майно, в т. ч. б-ка, було конфісковане, і рукописи та книги розійшлися по приватних зібраннях. Літ.: Пекарський П.П. Наука и литература в России при Петре Великом, т. 1. СПб., 1862; Плеханов Г.В. История русской общественной мысли, кн. 2. М.—Л., 1925; Молчанов Н.Н. Дипломатия Петра Первого. М., 1984. Т.І. Катаргіна.
1890—92 — гол. винороб відомства повітових земель. Досліджував сортаментні можливості та особливості крим. виноградної лози. Започаткував колекціонування вин марки «Массандра». Першим домігся міжнар. визнання крим. вин і отримав Гол. нагороду на Паризькій всесвітній виставці 1900 за колекцію ігристих вин. На базі побудованого Г. з-ду діє виробництво із виготовлення шампанських та мускатних вин «Новий Світ». П. у м. Феодосія. Т.І. Катаргіна.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Голіцин Дмитро Михайлович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
