ГОДИНКА Антоній (Антал; псевдоніми — Сокирницький Сирохман, Сокирницький Сиротюк; 07.02.1864—15.07.1946) — історик, філолог, фольклорист, публіцист, педагог. Чл.-кор. (1910), дійсний чл. (1933) Угор. АН. Н. в с. Ладомирів (нині Словаччина) в сім’ї греко-катол. священика. Закінчив шк. в с. Сокирниця (нині село Хустського р-ну Закарп. обл.). Вчився в г-зіях міст Мараморош-Сігет (нині СігетуМермацієй, Румунія) й Ужгород, Мукачівській духовній семінарії, від 1882 — у Центр. теологічній семінарії в м. Будапешт (Угорщина). Від 1888 — працівник б-ки Угор. нац. музею, від 1889 — стипендіат Австрійс. історіографічного ін-ту у Відні, де став учнем відомого славіста В.Ягича. 1891 захистив докторську дис. «Джерела сербської історії та її перший період». 1892—1906 — науковець Імператорської і королів. конфесійної б-ки у Відні, де займався дослідженнями з палеографії, історії пд. слов’ян (сербів і хорватів), виданням архів. джерел. 1905 дістав звання приват-доц. філос. ф-ту Будапештського ун-ту за дослідження «Угорсько-слов’янські контакти до 1526 р.». Від 1906 — проф. Акад. права та ун-ту в Братиславі (нині столиця Словаччини), від 1923 — зав. каф-ри заг. історії, декан філос. ф-ту, від 1932 — ректор Печського ун-ту (Угорщина). Від 1935 — на пенсії. 1941—43 — перший голова «Подкарпатського общества наук» в Ужгороді. Досліджував питання заг. історії, історії Угорщини, Закарпаття і Церкви, угор.-слов’ян. зв’язків. П. у м. Будапешт. Серед значної кількості істор. тв. (переважно угор. мовою), більшість з яких зберігається у від. рукописів б-ки Угор. АН, найважливішими є: «Історія Мукачівської греко-католицької єпархії» (Будапешт, 1909), «Архіви Мукачівської греко-католицької єпархії, т. 1: 1458—1715» (Ужгород, 1911), «Частини руських літописів, пов’язані з угорцями» (Будапешт, 1916), «Додатки до історії Ужгородського замку і міста Ужгорода» (Ужгород, 1917), «Русинсько-мадярський словарь глаголов» (Ужгород, 1922), «Утцюзнина, газдуство и прошлость
южнокарпатськыхъ русинувъ» (Ужгород; Оксфорд, обидва 1922; Будапешт, 1923; Париж, 1924), «Князь Ференц Ракоці II і найвірніший народ» (Печ, 1937) та ін. Укладенням і виданням наук. спадщини Г. займався проф. І.Удварі (м. Ніредьгаза, Угорщина). Тв.: Пісні наших предків: Сто наших співанок. Будапешт—Ужгород, 1993; Утцюзнина, газдуство и прошлость южнокарпатськыхъ русинувъ. Написау еденъ сокырницькый сирохманъ. Ніредьгаза, 2000. Літ.: Загальна бібліографія Подкарпаття. Ужгород, 1944; Мишанич О. Від підкарпатських русинів до закарпатських українців. Ужгород, 1991; Наукові дослідження на честь Антонія Годинки. Ніредьгаза, 1993; Удварі І. Антоній Годинка — дослідник історії русинів. Ніредьгаза, 1992; Його ж. Традиції О.В.Духновича в діяльності А.Годинки. В кн.: О.В.Духнович і слов’янський світ. Ужгород, 1993; Магочі П.Р. Формування національної самосвідомості: Підкарпатська Русь (1848—1948). Ужгород, 1994; Хланта I. Літературне Закарпаття у XX ст.: Біобібліографічний покажчик. Ужгород, 1995; Данилюк Д. Історія Закарпаття в біографіях і портретах (з давніх часів до початку XX ст.). Ужгород, 1997. С.В. Віднянський, Г.П. Герасимова.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Годинка Антоній» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
