ГЛІБОЦЬКИЙ Лук’ян (р. н. і р. с. невід.) — громад. і політ. діяч на Далекому Сході (ДС; див. Далекосхідні поселення українців). Н. в с. Дубровинці (нині с. Дібровинці Оратівського р-ну Він. обл.). 1909 прибув до м. Благовє-
118 ГЛІЕР
Р.М. Гліер.
щенськ (нині місто в РФ), де 1911 став одним із організаторів Укр. клубу. Від 1912 жив у м. Алексєєвськ (нині м. Свободний Амурської обл., РФ). 1917 — чл. ради Свободненської укр. громади. 1918—21 — голова Свободненської укр. окружної ради, один із голів 2-ї сесії Укр. далекосх. крайової ради (трав. 1919), депутат Установчих, а згодом Нар. зборів Далекосх. Республіки (ДСР — з лют. 1921), де відстоював інтереси українців ДС, брав участь у виробленні розділів Конституції ДСР та закону про нац.-культ. автономію, що гарантували права нац. меншин. Доклав багато зусиль до організації укр. шкільництва. Наприкінці 1922 заарештований органами рад. влади за участь в укр. русі. У черв. 1923, після голодування, звільнений, подав петицію М.Калініну про репресії проти українців на ДС. Невдовзі повернувся в Україну, жив у м. Вінниця. Автор спогадів про свою діяльність на ДС, які зберігаються в Центр. держ. архіві вищих органів влади та управління України. Літ.: Світ І. Українсько-японські взаємини 1903—1945: Історичний огляд та спостереження. Нью-Йорк, 1972; Траф’як М. Український рух на Далекому Сході: Спогади Л.Р.Глібоцького. «Золоті ворота», 1993, вип. 5; Попок А.А. Українські поселення на Далекому Сході: Історикосоціологічний нарис. К., 2001. А.А. Попок.
«Шахсенем», «Лейлі і Меджнун»), використовував китайс. мелодику (балет «Червоний мак»). Значна увага приділена укр. темі, зокрема творчості Т.Шевченка. Г. написав музику до драм. вистави «Гайдамаки» (за Т.Шевченком, 1920), створив симфонічну картину-балет «Запорожці» (1921), присвячену пам’яті Т.Шевченка симфонічну поему «Заповіт» (1941), балет «Тарас Бульба» (1952). Г. належить редакція та оркестровка тв. М.Лисенка («Наталка Полтавка», «Чорноморці»), К.Стеценка (драм. картина «Гайдамаки», кантата «Шевченкові»). Лауреат Держ. премії СРСР (1946, 1948, 1950). Нагороджений 3-ма орденами Леніна та ін. орденами та медалями. П. у м. Москва.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Глібоцький Лук’ян» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
